8 травня в Україні і світ відзначається День пам’яті та примирення, присвячений вшануванню жертв Другої світової війни.
До цієї дати Український інститут національної пам'яті презентує новий відеоролик «Ніхто не забутий, ніщо не забуте», створений у межах відеопроєкту «Війна і міф».
У черговому ролику розвінчуємо міф про популярне гасло повоєнного часу: «Ніхто не забутий, ніщо не забуте». Заклик, що нібито увічнює пам’ять усіх загиблих у війні радянських громадян, насправді брехливий, адже офіційний перелік жертв війни був далеко не повним. «Забутих» жертв і потерпілих - мільйони, адже:
- СРСР не визнав подій до 22 червня 1941 року, тому «забуті» учасники так званих «прикордонних конфліктів».
- «Забули» й не згадували поразки 1941—початку 1942 років.
- Не згадували і військовополонених, жертв Голокосту, остарбайтерів.
- Інвалідів війни цілеспрямовано прибирали в табори-інтернати подалі від людських очей.
Скільки людей дійсно загинуло в роки Другої світової не порахували ні в Союзі, ні потім у росії. Адже виплати за загиблих отримували лише ті родини, хто отримав довідки про смерть. Родини безвісти зниклих - ні. Влада просто економила на цих сім’ях.
Показово, що сьогодні ставлення росії до своїх загиблих не змінилось. У війні з Україною вони так само замовчують втрати. Багато солдатів залишаться зниклими безвісті, росії так зручніше і дешевше.
Довідково:
Головною метою відеопроєкту «Війна і міф» є деконструкція радянських міфів та перешкоджання використання історії Другої світової війни в політичних та пропагандистських цілях, зокрема країною-агресором.
Сьогодні Російська Федерація на всю потужність використовує форми і сенси радянської воєнної пропаганди та надалі культивує міфи довкола Другої світової війни.
Міфи про Другу світову розповсюджуються російською пропагандою не лише на теренах України і росії, а й у всьому світі. Таке поширення зумовлене тим, що ця пропаганда спирається на суспільні стереотипи, які формувалися тоталітарним режимом багато років.
Розвінчування радянських міфів сприятиме, по-перше, недопущенню можливості сучасної росії монополізувати перемогу Червоної армії над нацизмом, адже в її лавах боролися мільйони українців та представників інших національностей. По-друге, ця перемога не повинна для теперішнього російського керівництва стати виправданням агресії в інших країнах (Україна, Сирія, Грузія, Молдова, Чечня) та сучасної російсько-української війни, мотивуючи такі дії тим, що «ми не можемо бути агресорами, адже ми звільнили світ від Гітлера».
Формат проєкту – кількахвилинні ролики з потужним відеорядом (хроніка, інфографіка, анімація, карти, архівні світлини, моушн-графіка). Цей проєкт є додатковим джерелом історичної інформації для широкого загалу. Відеоролики присвячені періоду Другої світової війни.
Виробництво: Prosto production.
Над проєктом працювали: Зоя Бойченко, Тетяна Бойко, Володимир Тиліщак, Вікторія Яременко.
У відео використано матеріали книги «Війна і міф: невідома Друга світова» за редакцією Володимира В’ятровича, Олександра Зінченка, Максима Майорова, а саме міф «Ніхто не забутий, ніщо не забуте» (авторка – Вікторія Яременко).
