Увечері 12 липня, на свято святих апостолів Петра і Павла у Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького було людно. Щороку в межах фестивалю «Ніч у Львові» тут відбуваються цікаві театралізовані екскурсії. Цьогоріч відвідувачі мали нагоду поринути у чарівний світ петрівських звичаїв та обрядів під час театралізованої екскурсії «Обрядові забави на Петра».
Гостей на вході до музею зустрічали екскурсоводи в традиційних українських костюмах. На землю спадали перші сутінки, а тому шлях освітлювали старовинними ліхтариками зі свічками та гасовими лампами, які додавали ще більшого шарму та переносили відвідувачів у затишне і мальовниче українське село.
Із віконець стареньких дерев’яних хатин пробивалися теплі вогники світла. Складалося враження, що тут живуть люди, які закінчивши господарські страви, зібралися за вечерею, або ж зійшлися на вечорниці, аби відсвяткувати Петра.
Екскурсійний маршрут розпочався з давньої бойківської церкви архистратига Михаїла (1863 р.) з с. Тисовець Сколівського району Львівської області. Тут відвідувачі мали нагоду більше довідатись про свято Петра і Павла, побачити унікальні бойківські ікони, які зображають святих апостолів, а також довідатись про особливості петрівського посту.
Таємниці бойківської церкви Михаїла з с. Тисовець
Окрім того, гості музею дізналися про традицію побудови унікальних пам’яток архітектури – дерев’яних церков. А ще почули звук калатала – давнього інструменту, яким закликали вірян до молитви у Страсний тиждень, коли було заборонено бити у дзвони.
Після цього вузенькою і стрімкою стежиною усі гуртом спустилися до хати, яка колись належала заможному господарю, а нині слугує хатиною музиканта.
Перед гостями постала велика колекція музичних інструментів, зокрема, й досить рідкісних. Звісно ж, найбільше їх із Гуцульщини, адже усім відома любов гуцулів до музикування. Учасники театралізованого дійства мали можливість спробувати зіграти на трембіті, затрубити в ріг тура. До речі, з такими інструментами на Гуцульщині колядують. Ріг тура – це своєрідний ритуальний інструмент, адже з нього починали коляду і його звуками коляду завершували.
Під супровід давніх інструментів відвідувачі поспівали жартівливих пісень-петрівочок.
Опісля групу розділили. Дівчата, загадуючи бажання, пішли через перелаз на вечорниці «прочухрини». Це такі собі веселі посиденьки не без користі, адже вони мали нагоду випробувати свої сили у чухранні вовни. З цієї вовни дівчата виготовили для себе коралі.
У цей час хлопці вправлялися у давньому ремеслі бондарстві. Тут, на унікальному майстер-класі вони послухали легенди та звичаї пов’язані з цим ремеслом та вчилися виготовляти діжку.
На шляху учасникам екскурсії стала мавка, тому довелося пригадувати, як в давнину наші предки відлякували нечисть.
Після майстер-класів шляхи дівчат та хлопців знову перетнулися і вони разом вирушили до наступної хати, де їх навчали за давньою технологією виготовляти масло. Після цього відвідувачі мали нагоду посмакувати його.
Чим більше на землю спадали сутінки, тим більше заворожувала українська ніч. Місток біля озера був прикрашений стрічками та свічками. На самому озерці плавали лебеді, а дівчата пускали на воду віночки, загадуючи собі добру долю.
На березі в танку під купальську мелодію кружляли мавки.
Усі охочі могли зробити собі пам’ятні світлині в облаштованій романтичній фотозоні.
На завершення гостям музею випала нагода стати учасниками традиційного «Петрування» – колоритної забави з музиками та автентичними танцями.
Гості музею довідалися про традиційний український обряд Тополя. Вранці хлопці-пастухи вирубували тополю і ставили її на галявині. Вже ввечері, під час гуляння, на цій тополі зав’язували різнокольорові стрічки та загадували бажання, адже кажуть, що у ніч на Петра вони обов’язково забудуться.
На завершення, коли усі досхочу натанцювалися та розважилися, учасників дійства пригостили обрядовим частуванням - спеціально спеченими пиріжками «мандриками» та вишневим узваром.
Хотілося, аби ця ніч тривала довше.
