На Волині у Любешівській ОТГ вирішили впровадити ноу-хау у боротьбі з паліями сухостою: за спійманого порушника з бюджету готові платити гроші.
У селищній раді запевняють, що алгоритм дій простий, правда гроші можна буде отримати не одразу.
Інформацію про нововведення опублікували на офіційному сайті Любешівської громади.
Із повідомлення: "Щороку в нашій громаді повторюється одна і та ж сама проблема: в теплу пору року окремі жителі вдаються до спалювання сухої трави, листя, сміття, тощо. Палії завдають шкоди не тільки навколишньому середовищу та приносять збитки громаді, але і наражають на небезпеку інших людей.
При згорянні рослинних залишків у повітря вивільняється дим, до складу якого входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. У тліючому, без доступу кисню листі, виділяється бензопірен, що здатен викликати у людини ракові захворювання. Окрім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найотруйніших для людини речовин".
Так, на черговому сесійному засіданні, місцеві депутати затвердили Положення про призначення та виплату грошової винагороди за активну участь у діяльності громади з вирішення проблем у сфері охорони навколишнього природного середовища.
Згідно з документом, створили спеціальну комісію, яка присуджуватиме винагороду.
Сума коливатиметься від тисячі до 5 тисяч гривень, – прокоментував секретар ради Володимир Сергійчук.
"Створили комісію, бо сума буде різна. Відштовхуватимемось від того, який штраф порушник заплатить у міський бюджет. Для прикладу, стаття 255 КК України говорить, що знищення, пошкодження лісових масивів, зелених насаджень карається штрафом від 5100 тисяч гривень до 8500 грн. Так, згідно з положенням, яке прийняли депутати, то сума винагороди буде від тисячі до 5 тис грн. Є ще стаття в адмінкодексі, за спалювання дикорослих, тут штраф від 170 до 340 грн. Але, зазвичай, палять стерню на сільськогосподарських землях, а це теж попадає під Кримінальний Кодекс України, відповідно, розмір штрафу буде від 5100 до 8500 грн", - пояснив секретар селищної ради.
Та додав, що коли побачили палія, то треба сфотографували чи зняти на відео та викликати поліцію.
"Далі поліція приїде складе протокол, у нас з ними є комунікація, потім буде суд і коли штраф прийде у бюджет – визначимо винагороду. До сьогодні ще звернень не було, але ми сподіваємося, що жителі допоможуть боротися з паліями. Бо цього року у нас на території ОТГ вже було 30 пожеж. До речі, на скільки я знаю, то такого алгоритму дій ніде немає в Україні", - запевнив Володимир Сергійчук.
Із повідомлення на сайті громади: "Вся надія на покращення ситуації – у руках самих жителів. Як тих, які повідомлятимуть про підпали, або ж засмічення території, так і тих, які нарешті відмовляться від цього виду "господарювання". Цивілізовані альтернативи, зрештою, існують – це компостування листя та трави».
Проблема спалювання сухостою особливо актуальна і для Луцька. Лише на початку цього року, за даними видання Район. Луцьк, в облцентрі Волині вигоріло 8 гектарів. А в Луцькому районі – майже 200 гектарів.
Луцький громадський діяч і бізнесмен Віктор Грисюк підкреслив, що через випалювання сухостою в місті неодноразово виникали пожежі, палало Гнідавське болото.
«У Луцьку ключове – пристосуйся! А я не згоден». Візія міста Віктора Грисюка
"Тому потрібно налагодити чітку систему. Мова не лише про виявлення таких фактів та покарання, тим більше що цього року вже посилили відповідальність за спалювання сухої трави. Але потрібно запропонувати альтернативу, як це питання лучани можуть зручно і без бюрократичної тяганини вирішити проблему із сухостоєм, не заподіюючи шкоду природі", - зазначив Віктор Грисюк.
На його думку, важливою є також правильна просвітницька робота, щоб люди чітко усвідомлювали, яку шкоду вони заподіюють, та невідворотність покарання за такі дії.
