Цьогорічна осінь була періодом випробовувань у діалозі між новою владою та місцевими громадами. Гострими зі сторони уряду були утиски місцевого самоврядування, проте є важливі речі, які вдалося відстояти.
Народний депутат від Яворівщини і Жовківщини Павло Бакунець ініціював 3 кроки на зустріч громадам. Нагадаємо, що до депутатського мандату Павло Бакунець обіймав посаду міського голови Яворова, тому проблеми міського управління йому відомі.
«Своїм успіхом у Верховній Раді вважаю те, що вдалося відстояти наступ на місцеве самоврядування:
- Ми залишили акциз від пального на місцях;
- Ми попередньо повернули в управління місцевим громадам державні землі за межами населених пунктів;
- Ми залишили пайову участь для міст.
Одним з найголовніших питань, які потрібно було відстояти - це продовження у 2020 році зарахування до місцевих бюджетів частини акцизного податку з пального. Попри супротив парламентського комітету, який не хотів залишати згаданий акциз на місцях – сесійна зала підтримала відповідні правки.
Завдяки цьому у 2020 році продовжиться практика зарахування до місцевих бюджетів 13.44% надходжень від акцизного податку на пальне. Загальний прогнозований обсяг коштів, які отримають громади, складе 7,7 млрд грн.
Місцевий акциз з пального – це не тільки інструмент боротьби з тінізацією у сфері обігу пального, (яка до його запровадження складала 30%), а й джерело доходів громад для реалізації соціальних проектів – будівництва нових шкіл та дитячих садочків, ремонт доріг, мостів, облаштування вулиць тощо. Цей ресурс дуже важливий для місцевого самоврядування, оскільки окремим громадам саме акциз з пального приносить до 50% доходів у місцеві бюджети.
Ще більшою перемогою стало те, що Верховна Рада попередньо повернула в управління місцевим громадам державні землі за межами населених пунктів, а також запустила ліквідацію Держгеокадастру.
Нарешті сільським, селищним і міським радам повертаються повноваження щодо управління землями місцевих громад за межами населених пунктів. Тобто, землі повертаються до комунальної власності. Усі місцеві громади були позбавлені цього права з 1 січня 2002 року із набранням чинності Земельного кодексу. Органи місцевого самоврядування у даний час контролюють лише близько десятої частини неприватизованих земель. В той же час управлінські рішення щодо землі, які приймаються призначеними із Києва чиновниками територіальних органів Держгеокадастру, далеко не завжди можуть розглядатися як такі, що відповідають інтересам сільських громад.
Складною видалась і боротьба за залишення пайової участі. Ще на 2020 рік міста отримувати дохід з пайової участі. Кошти з цього податку – це і капітальні видатки на будівництво, ремонт та реконструкцію дитячих садків, шкіл, лікарень, об'єктів водопостачання, водовідведення, дорожнього господарства, комунального транспорту тощо, і що не менш важливо - розроблення містобудівної документації. Громади постійно відчувають дефіцит ресурсів на економічний та соціальний розвиток – тож моїм обов’язком було відстояти ці ресурси для наших громад».
