Російський письменник Віктор Єрофєєв презентував учора у рамках ХІІІ Форуму видавців український переклад свого нового роману „Хороший Сталін”, який вийшов у видавництві „ВНТЛ-Класика” у перекладі Олександра Бойченка.
Вперше роман побачив світ у Німеччині два роки тому, коли його уривками опублікували в одній німецькій газеті. Пізніше роман було надруковано в Росії, і ось тепер – в Україні. На запитання, навіщо перекладати українською роман, який фактично будь-хто в Україні може прочитати в оригіналі, Віктор Єрофєєв відповів: „Сто років тому Франка теж запитували, навіщо він перекладає польську літературу українською. Адже тоді польську знали всі. Минуло сто років – і переклад Франка став актуальним… Переклад моєї книги розрахований на світле майбутнє”.
Як видно, творчість російського письменника зацікавила чимало львів’ян – великий зал духовного театру „Воскресіння” був переповнений молоддю.
Віктор Єрофєєв — один із найяскравіших і найбільш контроверсійних російських сучасних письменників. Народився 1947 року в Москві, у сім’ї дипломата. У дитинстві кілька років разом із батьками мешкав у Парижі. Закінчив філологічний факультет Московського університету та аспірантуру Інституту світової літератури. Став відомим завдяки опублікованому в часописі «Вопросы литературы» есе про творчість маркіза де Сада. 1979 року був виключений зі Спілки письменників СРСР за участь в організації самвидавного альманаху «Метрополь», і до 1988 року його прозу не друкували. 1990 року в Росії виходить роман В. Єрофєєва «Російська красуня», який відтоді перекладений понад 20-ма мовами й став світовим бестселером. Предметом гострої багатолітньої полеміки стала його стаття «Поминки за совєтською літературою» (1989). За його оповіданням «Життя з ідіотом» композитор Альфред Шнітке написав оперу, прем’єра якої відбулася в Амстердамі 1992 року. Наступного року за тим же оповіданням був знятий однойменний фільм. Крім «Російської красуні», в Росії, а також в Європі та США (де він часто виступає з лекціями) вийшли книги оповідань, збірник літературно-філософських есе «У лабіринті проклятих питань», романи «Страшний суд» (1996), «Енциклопедія російської душі» (1999), антології сучасної російської прози «Російські квіти зла» (1997) та «Час народжувати» (2000).
