Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Петро Олійник переконаний, що Форум „Співпраця регіонів задля економічного розвитку” сприятиме розвиткові регіонів та держав

Голова Львівської обласної державної адміністрації Петро Олійник виступив на VI міжнародному економічному форумі “Співпраця регіонів задля економічного розвитку” (5-6 жовтня 2006 року, м. Львів).
„Шановні пані та панове!
Мені приємно від імені керівництва Львівщини вітати учасників VI міжнародного економічного форуму “Співробітництво регіонів в ім’я економічного розвитку”. Вже шостий рік підряд у жовтні у Львові збираються представники ділових кіл, національних та регіональних органів влади, представники міжнародних організацій країн Європи, щоби обговорити існуючі проблеми і перспективи співробітництва між європейськими регіонами.
Переконаний, що подібні заходи сприяють розвитку наших регіонів та держав, утвердженню єдиної, стабільної та демократичної Європи.
 Наближення до українських кордонів простору безпеки, добробуту та стабільності, з якими у нас асоціюється Європейський Союз, а також бажання якнайповніше використати переваги розширення Євросоюзу обумовлюють прагнення України активно залучатися до процесу опрацювання європейськими інституціями нової моделі відносин між ЄС і його сусідами.
Хочу наголосити, що в Україні повністю усвідомлюють, що реалізація завдань європейської інтеграції вирішальною мірою залежить від прогресу на головному напрямі – забезпеченні сталого зростання та прискореного подолання на цій основі розриву в обсягах ВВП на душу населення між Україною та державами – членами ЄС.
На це спрямовуються інституційні перетворення, політика економічних, соціальних та гуманітарних реформ. Наше головне завдання – підвищення рівня життя, соціальних гарантій для наших співгромадян, розвиток демократії, адже для українського суспільства саме у цьому і є сенс європейського вибору.
Львівщина також розвиває активне співробітництво з цілим рядом регіонів країн Європи. Найбільш інтенсивні контакти існують з Республікою Польща, яка є нашим сусідом. Розвивається наша співпраця також із регіонами Німеччини, Австрії, Словаччини. Переконаний, що і надалі роль двосторонніх угод, як інструменту співробітництва між прикордонними регіонами буде зростати.
Важливою складовою транскордонного співробітництва є формування і розбудова мережі пунктів пропуску через кордон. Її розгалуженість та чітка робота є важливим чинником соціально-економічного розвитку територій. На львівській ділянці українсько-польського державного кордону працює зараз 4 міжнародних автомобільних пункти пропуску (“Рава-Руська”, “Краковець”, “Шегині” та “Смільниця”) та 3 залізничних (“Рава-Руська”, “Мостиська” та “Хирів”). Ми активно працюємо з нашими польськими парнерами з Підкарпатського та Люблінського воєводств над тим, щоби вже у найближчі 3 роки відкрити на кордоні додатково ще три пункти пропуску: “Угринів”, “Грушів” та “Нижанковичі”.
На мою думку, нашої уваги заслуговують також питання організації роботи контрольних служб у пунктах пропуску. Необхідно опрацювати питання уніфікації технологічних схем роботи прикордонних та митних служб по обидва боки кордону, покращення взаємодії між ними та забезпечення їх синхронної роботи.
Якомога швидшого втілення в життя заслуговує ідея запровадження спільного догляду у пунктах пропуску.  Це дозволить значно скоротити час перетину кордону нашими громадянами, а вигода громадян  -  це і є наш головний інтерес.
Поряд з розбудовою мережі пунктів пропуску важливим пріоритетом транскордонного співробітництва є реалізація великих інфраструктурних проектів у сфері транспорту. Тут надзвичайно важливим є узгодження міжнародних, державних та регіональних інтересів, особливо, у прикордонних областях. З урахуванням того, що формування транспортних коридорів створює нову систему транспортних перевезень, воно потребує спільних зусиль і використання фінансової допомоги структур Європейського Союзу.
До тих проектів, які складають особливий взаємний інтерес, відносимо насамперед, проекти модернізації та розбудови міжнародних транспортних коридорів на основних напрямках транснаціональних перевезень, зокрема транспортного коридору    № 3 (Берлін – Дрезден – Вроцлав – Краків – Ряшів – Львів – Київ). За даними міжнародних експертів протягом наступних років вантажообіг між країнами Західної Європи і Азії неухильно зростатиме. А, отже, Львівська область та Підкарпатське воєводство мають усі можливості до збільшення обсягів транзитних вантажопотоків. У контексті цих загальноєвропейських процесів розбудови транспортних коридорів у нашій області реалізується два концесійні проекти будівництва доріг сучасного класу: „Краковець-Львів” та „Львів-Броди”.
В рамках П’ятого транспортного коридору закінчено проектні роботи і ведеться будівництво автомагістралі „Чоп-Сколе”. Під цей проект залучено 85,0 млн євро кредитних коштів Європейського банку реконструкції та розвитку.
Переконаний, що реалізація згаданих проектів реально наблизить нашу державу до Європи, сприятиме інтегруванню у систему європейських господарських зв’язків. А це вже більше, ніж просто економічні здобутки.
Окремо хотів би зупинитися на такому важливому аспекті нашого транскордонного співробітництва як співпраця в рамках Карпатського єврорегіону.
Діяльність цього міжрегіонального утворення справляє позитивний вплив на  розвиток економічної сфери, розбудову соціальної, інформаційної та виробничої інфраструктури, будівництво та модернізацію інфраструктури кордону, розвитку транспортної мережі, наукової та культурної співпраці, охорони навколишнього середовища.
Водночас, не зважаючи на певні досягнення, я переконаний, що можливості інституту єврорегіонів використовуються не повною мірою. На мою думку, це пояснюється, головним чином, недосконалістю механізму державної підтримки транскордонного співробітництва, неналежним фінансуванням, а також недостатнім нормативним забезпеченням. На жаль, така ситуація характерна не лише з української сторони кордону, тому вирішувати нам її необхідно спільними зусиллями. 
У цьому зв’язку хочу відзначити, що з часу оприлюднення Комунікації Європейської Комісії від 1 липня 2003 року “Підготовка шляхів до запровадження Інструменту нового сусідства” ми пройшли значний шлях у напрямку реалізації спільних програм регіонального співробітництва.
Зокрема, погоджено конкретні, гнучкі та прозорі механізми оголошення спільних конкурсів в рамках тієї чи іншої Програми сусідства. Визначена процедура моніторингу, звітування та оцінки імплементації проектів.
Першим кроком запровадження Нового Інструменту Сусідства є реалізація Програм Сусідства: Польща-Білорусь-Україна, Словаччина-Угорщина-Україна та Румунія-Україна. В 2005-2006 роках на реалізацію зазначених проектів були виділені відповідні кошти програми Тасіс, зокрема на програму Польща-Білорусь-Україна було передбачено 8 млн. євро.
Розуміючи, що ця ініціатива ЄС є новим і новаторським починанням, не позбавленим у зв’язку з цим певних неузгоджень, ми сподіваємося, що у своєму другому етапі – починаючи із 2007 року – Інструмент Нового Сусідства врахує інтереси прикордонних регіонів країн-сусідів, а саме: більший доступ до фондів для впровадження інфраструктурних проектів, збалансованість бюджетів і, що особливо важливо для регіонів – визначення квоти фондів на кожен регіон. Це важливо для нас, тому що дозволить ефективно використовувати допомогу ЄС у поєднанні із бюджетними ресурсами регіону і відповідно до завдань регіональної стратегії.
 Щодо нормативного забезпечення даного питання, хочу зазначити, що Законом “Про транскордонне співробітництво”, прийнятим у 2004 році, значно розширюються повноваження місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо розвитку транскордонного співробітництва та врегульовуються питання його державної фінансової підтримки.
Крім того, з метою найбільш ефективного розв’язання проблем та завдань регіонів у сфері транскордонного співробітництва Законом “Про транскордонне співробітництво” передбачається виділення коштів з Державного бюджету на його розвиток, концентрація коштів на пріоритетних та найбільш обґрунтованих проектах і програмах. У даний час невідкладним завданням для нас є участь у розробці відповідної нормативної бази щодо практичної реалізації зазначеного закону.
Підсумовуючи, хочу побажати усім учасникам Форуму плідної роботи та висловити сподівання, що цей захід принесе практичні результати, які сприятимуть подальшому економічному зростанню наших регіонів.” Повідомили „Гал-іnfо” у прес-службі ЛОДА.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ