З метою створення платформи експертного обговорення природи неконвенційних війн та їхнього впливу на європейську і світову безпеку, у Львові стартував ІІ Безпековий форум. Про це повідомили у прес-службі ЛМР.
Під час першої панельної дискусії експерти говорили, зокрема, про залежність та вразливість у сучасній геополітиці. Ділилися своїми точками зору на цю суттєву проблему і у контексті пошуків погоні України за сталою безпекою.
«Я хотів би заохотити вас ділитися своїми професійними національними та іншими точками зору на цю суттєву проблему, яка не лише зводиться до Північного потоку 2, але і загалом до стратегічної вагомості енергетичної безпеки у різних вимірах сучасної Європи. І також у контексті східно-європейської безпеки, і пошуків України за сталою безпекою. Тому мені дуже приємно, що тут ми маємо таких різних професійно підготовлених панелістів для обговорення цього складного запитання», — сказав Олександр Сушко, виконавчий директор Міжнародного фонду «Відродження».
«Один з моментів, які, на мою думку, варто пам’ятати, коли ми говоримо про Північний потік 2: це може дивно звучати, але важливо не лише говорити про Північний потік 2, варто говорити не лише про газопровід у Балтійському морі чи про молекули з Росії, які мають текти по газопроводу через Балтійське море. Оскільки насправді контекст там значно ширший і багато всього відбувається. Всі ці аспекти дуже тісно пов’язані із темою нашого Безпекового форуму, пов’язані з війною економіки чи з війною за вплив через економічні засоби, зокрема в секторі енергетики. Північний потік 2 і Північний потік 1 — це не лише політичні інструменти. Я переконана і вважаю, що надзвичайно важливо розглядати їх як інструменти економічної стратегії. Що стосується Північного потоку 2, ми маємо справу з політично цільовим, політично мотивованим актором, який має не лише політичний, але й економічний інтерес. Я абсолютно переконана, що нам потрібно детальніше приглянутися до економічних аспектів. Можливо, це буде трохи провокативно заявити це тут, в Україні, але подивімося на ці операції, як на вчинки, які перебувають під парасолькою проекту Північний потік 2, і мають прямі і не прямі наслідки для України. Тут присутні і наслідки щодо санкцій з боку ЄС, і з боку США, і дієвості цих санкцій», — розповів Анке Шмідт-Фельцман, експерт з країн Балтії Американського Інституту дослідження світової політики (Швеція).
«Північного потоку 2 нема, але його наслідки вже є: це розкол в ЄС і НАТО. Поки що це така тріщина. Тепер уявімо, що проект Північний потік 2 з’являється реально. Також з’являється Турецьки потік. І уявімо, що буде далі. Я вважаю, що залежність по суті створює слабкість, а слабкість формує вразливість, і тільки питання часу, коли ваш противник скористається вашою вразливістю для того, щоб творити загрозу і зрештою змусити вас сприйняти ті правила гри, які вам нав’язує противник. Це особливо важливо для таких проектів, як Північний потік 2, які не виглядають як такі, які несуть якусь загрозу.
Мало хто звертає увагу на те, що улюбленою країною «Газпрому» є Швейцарія, де знаходяться чимало офісів, компаній, які афілійовані з «Газпромом». Спеціальним чином використовуючи специфіку швейцарського законодавства, грошові потоки якраз виступають спонсорами різного роду дій, їх можна називати як підривна діяльність.
Для того, щоб розуміти, що Росія робитиме у Балтиці, що вона може зробити у рамках турецького потоку, треба глянути, що вона робить в північно-західному секторі Чорного моря, в Азовському морі і не важко зрозуміти, що це також буде використано в подальшому для того, щоб не просто розмістити там якісь розвідувальні комплекси, а також і ударні комплекси", — повідомив Михайло Гончар, Центр глобалістики «Стратегія ХХІ» (Україна)
«Ми всі говоримо про Північний потік 2, але не говоримо про Північний потік 1, який зараз функціонує. Так, як вже казали, є і економічний, і політичний аспекти Північного потоку. Економічні мотиви є проросійські. З точки зору політичного розвитку, проект виглядає по-іншому. В будь-якому випадку Німеччина може виступати модератором у цьому питанні. Ми пробуємо і вже надаємо гарантії: гарантія, яка стосувалася національної цілісності України, коли вона віддавала свою атомну зброю.
Треба пам’ятати про тренування, навчання НАТО, які відбуваються у Балтиці. Україна є залежна від ядерного палива. І мені здається, ця залежність є дуже страшною. Також є і залежність від вугілля з Росії і цю тему слід передусім вирішувати правильно.
Україна має бути зацікавлена в альтернативних джерелах енергії. Тривали період протягом 40 років Росія була надійним партнером з точки зору постачання газу і за режиму Путін це триває.
Важливо розбудовувати імідж України у Європі та Німеччині, Україну треба підтримувати. Імідж України він не є завжди виправданим. Треба вибудовувати справедливий вірний імідж", — додав Даніель Зайберлінг, Представник Фонду Ганса Зайделя в Україні (Німеччина).
«Після 2009 року одна із європейських сторін була готова розірвати ці газові стосунки з Росією. Але Європа дала Росії ще один шанс. Щоб краще розуміти російські проекти та стратегію, слід ставити себе на місце Росії.
ЄС стає щораз більше і більше залежним від Росії. Вартість енергоресурсів зменшується. Чому російськи газ є таким привабливим? Російськи газ дешевий, але по суті він був достатньо конкуретним.
Після реалізації Північного потоку 2 ми побачимо зростання цін у центральних частинах Європи. Будуть певні вузькі місця у газових зв’язках між Заходом і Сходом. Окрім цього компанії і країни мають розуміти теперішні реалії. Нам потрібно убезпечити енергетичні поставки. Північний потік 2 відріже доступ постачання скрапленого газу. Ми фактично говоримо про таку «берлінську стіну», так звану «газову стіну». Але один масштабний проект зруйнує цю стіну. Кілька гравців будуть переможцями. Ми повинні зробити все можливе, щоб «Газпром» дотримувався умов модернізації ринку", — сказав Мартін Владіміров, аналітик Центру Дослідження демократії (Болгарія).
Нагадаємо, Форум безпеки у Львові відбувається вже вдруге. Цьогоріч основними темами форуму є :
-
Економіка війни чи війна економік: Залежність, взаємозалежність та незалежність країн — загроза чи виклик для сучасного світового безпекового порядку. Економічні відносини з агресором і спільниками — гра на перемогу чи поразку? Як не продати незалежність в обмін на іноземні інвестиції?
-
Політика щодо окупованих територій: Як зробити утримання окупованих територій складним для агресора, як попередити утворення нових сірих зон у світі?
-
Як «Північний потік-2» змінює карту світу
-
Армія в сучасних умовах безпеки: Побудова ефективної моделі армії. Оборона як сучасне поняття — безпека як основа управління державою
Пропаганда — ведення асиметричної війни: Як захистити критичну інфраструктуру в час асиметричних воїн?
