Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Пластикові вікна – для бідних і лінивих?

Вікна з ПВХ – не такі уже й небезпечні, а дерев’яні – не завжди екологічно чисті, - пише "Високий замок".

Старі дерев’яні вікна щоразу на зиму доводилося заклеювати спеціальною стрічкою, бо дуло з усіх щілин. Люди почали переходити на пластикові. Та
за два-три роки власники теплих металопластикових вікон зіткнулися з новою проблемою – «відєвроремонтовані» стіни почали цвісти, у декого по кутках почала збиратися роса. Помешкання не дихає. Почали повертатись до дерева. Та деякі нові дерев’яні вікна уже після першого опалювального сезону так покрутило, що довелося заліплювати щілини спеціальною шпаклівкою… Як вибрати вікна, намагалася з’ясувати кореспондент «ВЗ».

«Українці масово почали переходити на пластикові вікна через бідність – адже дерев’яні значно дорожчі. За кордоном уже почали відходити від використання ПВХ-профілю для житлових приміщень, такі віконні конструкції там використовують переважно на виробництвах, у торгових центрах, – каже директор Львівського науково-проектного інституту будівельних матеріалів і виробів Ігор Івасів. – Перевага пластикових вікон у тому, що вони добре зберігають тепло. Ми ще називаємо їх вікнами для лінивих – за ними не треба особливо доглядати. Дерев’яні вікна потребують більшого догляду. Фарба чи лак можуть відшаровуватись, потрібно періодично підфарбовувати. ПВХ-профіль не завжди екологічно чистий – при виробництві використовують свинець. З 30 профілів, які тестували у нашому інституті, може, 2-3 були екологічними. З іншого боку, свинець може виділятися лише під дією високих температур, наприклад, при пожежі. За звичайних умов такі вікна нічим не загрожують здоров’ю. Зрештою, дерев’яні вікна так само не є екологічно чистими, адже їх обробляють спеціальною «хімією», фарбують або лакують».

Щодо того, що після встановлення пластикових вікон приміщення починають «цвісти», то тут проблема у відсутності вентиляції. Пластикові вікна, які мають три- а то й шестикамерний профіль (камери-порожнини, заповнені повітрям, чим їх більше, тим вікно тепліше) та часом двокамерний склопакет (три шиби, між якими сухе повітря), закупорюють приміщення. За кордоном у всіх будинках передбачені системи вентиляції. А у нас навіть у тих квартирах, де вентиляційні канали є, вони або захаращені мотлохом, або закриті (дехто спеціально закривав вентиляційні канали, аби не втікало тепло). За словами Ігоря Івасіва, у всіх металопластикових вікнах передбачена мікровентиляція – спеціальний режим, коли вікно закривається не наглухо, а лишається невеличка шпарка, через яку циркулює повітря. Варто цим режимом користуватися. Якщо варите-парите на кухні, обов’язково включайте витяжку. А ще фахівці, які займаються встановленням пластикових вікон, радять не наставляти на зиму вазонів на підвіконня, бо якщо їх щедро поливати, на склі з’являтиметься роса.

Щодо дерев’яних вікон, то їх якість залежить від якості деревини. Незалежно від того, чи це сосна, чи дуб, але якщо дерево не було добре просушене, готовий виріб може покрутити.

«Зараз популярні вікна з євробруса – там профіль клеєний з трьох шарів деревини. За рахунок цього ці вікна так не крутить, але вони дорогі, – каже Ігор Івасів. – Саме дерево має хороші показники теплозбереження, але найбільше тепла втікає через скло. Зараз є спеціальне енергозберігаюче скло, тож радив би ставити на вікна його».

Людям, які мають старі дерев’яні вікна, варто задуматись не про їх заміну, а про реставрацію. Послуга недешева, але все одно не так дорого, як нові вікна. В середньому реставрація квадратного метра вікна (разом з заміною скла) обходиться у 400-500 гривень (встановлення пластикового вікна 1,1х1,45 метра обійдеться від 1200 гривень, дерев’яного – від 2 тисяч). Кажуть, мешканцям старих будинків краще подбати саме про реставрацію вікон – і архітектурний ансамбль не порушите, і гроші зекономите.

«Нові вікна кращі не будуть. Якщо дерево простояло 200 років, то гарантую, що воно простоїть ще двісті. Нове дерево не таке якісне, бо зрізують цілий рік. Колись дерево на будову брали тільки взимку і то тільки в певні сорок днів. Потім воно роками сохло у природних умовах, перед тим, як йшло на столярку. Тепер сушать прискореним способом, тому його потім крутить, – каже пан Андрій, який займається реставрацією дерев’яних вікон та брам. – Я - за те, щоб рятувати старі вікна». - wz.lviv.ua.


Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ