Музей народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького на своїй сторінці у Фейсбуці опублікував пасківники з Фондової збірки Музею (Гуцульщина, Покуття).
Обрядовий посуд, у який збирали продукти для освячення на Великдень. Ось як описує цей процес Володимир Шухевич у дослідженні "Гуцульщина" (IV частина):
"У Великодню суботу вечером, заки звариться „скором“, ґаздиня приготовляється до „посвийщіня“; вона бере „паскевник-дорінник“ - це для цієї цілі споряджена дерев’яна посудина, яку зберігають з року на рік, кладе на її спід „дору“ - покраяні куски паски, хліба, худобячої паски, сира, ковбаси і по куснику всього, що вона приготовила на свята. Поверх цього кладе вона букату сира, ракву з маслом, солонину, облуплені яйця, поміж ними одно сире, яке посвячене помагає проти „зґаґи“, - писанки, пляшку з водою, в якій варились яйця, (оця вода має помагати „на очи“); відтак викопує в городі хрін з „косицев“ - листям, часник і вкладає їх збоку у пасківник; вверх цього всього кладе топку соли. У цей спосіб уложений пасківник впихає в одно вухо бесаг, а у друге кладе цю паску, що першою пішла в піч, перепічки, свічки, кусні солонини і т.п."
Нагадаємо, раніше Гал-інфо розповідало про великодні калатала за допомогою яких у Страсну п'ятницю людей закликали до церкви.
