«Значна частина провини за криваве польсько-українське протистояння 66-річної давнини лежить на Польщі, оскільки її політика на Галичині та Волині в 1919-1943 роках підпадає під визначення «етнічного геноциду»», – заявив член Центрального проводу Української народної партії Сергій Олексіюк. Він запитав, «як іще можна назвати дії офіційної влади Речі Посполитої та Армії крайової (початок Другої світової війни), які прагнули витіснити українців з Волині та Галичини, де на той час польське населення складало близько 10% від загальної кількості?». Так політик прокоментував ухвалу Сейму Польщі, в якій Організація українських націоналістів та Українська повстанська армія звинувачені в «етнічних чистках» на Волині.
«Перед тим, як приймати рішення, що може ускладнити двосторонні відносини, польським парламентарям має сенс пройти елементарний курс історії, – коментує ситуацію Олексіюк. – Приміром, мирний договір, підписаний між Петлюрою та Пілсудським, засвідчує дискримінаційну політику поляків на західноукраїнських землях, що насаджувалася й пізніше, – аж до 1939 року».
Він порадив польським політикам розібратися, «звідки на Галичині і Волині взялися “осадники”, – етнічні поляки, яких було переселено польським урядом, а також прочитати текст звернення ОУН до Армії крайової із закликом разом боротися проти спільних ворогів».
«Майже кожен українець Волині пам’ятає, як навесні 1943 року одягнені в німецькі мундири поляки, що були на службі в німецькій допоміжній поліції (шуцполіції), знищували українське мирне населення», – зазначив член УНП.
Він наголосив на тому, що «діяльність УПА в цьому випадку є виключно самозахистом».
За словами політика, «страшну трагедію, яка відбулася на Волині 1943 року, розв’язали гітлерівська Німеччина та комуністичний СРСР, зробивши все можливе для розпалення міжнаціональної ворожнечі». «Прикро, що це так і не зрозуміли у Варшаві», – підсумував Сергій Олексіюк.
