Поразка у західноукраїнському дербі
Слухай онлайн
Cуспільство

Поразка у західноукраїнському дербі

Баскетболісти „Львівської політехніки-Галичини” в черговому матчі чоловічої Суперліги чемпіонату України в гостях поступилися рівненському БК-93 „Пульсар” – 92:96.

БК-93 „Пульсар” (Рівне) – „Львівська політехніка-Галичина” – 96:92 (30:25, 18:23, 25:22, 23:22). 18 листопада. Рівне. ДЮСШ-4. 800 глядачів.
Судді: Борис Рижик, Борис Шульга, Сергій Защук (всі – Київ).
Комісар ФБУ: Юрій Соболєв (Київ).
БК-93 „Пульсар”: стартова п’ятірка – Козлов (7), Ковалевський (10), Дубнюк (20), Скіданов (25), Шемосюк Ілля (16); на заміну виходили – Сокур (0), Захожий (2), Колот (8), Баяндін (4), Чемякін (4).
„Львівська політехніка-Галичина”: Штереб (2), Казявічус (4), Неухацький (16), Галенкін (22), Гілевич (15); на заміну виходили – Лемик (13), Ласм (14), Бєсков (6).

Після серії поразок до Рівного „Львівська політехніка-Галичина” на західноукраїнське дербі з місцевим БК-93 „Пульсар” приїхала з  твердим наміром здобути свою другу перемогу в чемпіонаті. Сподівалася на успіх своїх улюбленців і група підтримки галичан, серед якої особливою галасливістю виділялися дівчата жидачівської ДЮСШ, які минулого вікенду в Рівному приймали участь у всеукраїнських змаганнях з гандболу. Та, на жаль, підтримка земляків не допомогла підопічним Андрія Шаптали.
Поєдинки баскетболістів Рівного та Львова, єдиних представників Західної України у вітчизняній Суперлізі завжди проходять у надзвичайно запеклій та безкомпромісній боротьбі. Не стала винятком і звітна зустріч. З першої до останньої хвилини матчу переповнені трибуни рівненської ДЮСШ-4, які не змогли вмістити всіх бажаючих переглянути цю зустріч, емоційно переживали перипетії протистояння команд Сергія Шемосюка та Андрія Шаптали.
Про напруженість та інтригу зустрічі найкраще свідчить те, що у зустрічі 14 разів відновлювалася рівновага, а ще у 12-ти випадках  суперники поперемінно виходили вперед. На велику перерву команди також пішли за нічийного рахунку – 48:48. І все ж у другій половині зустрічі господарі зуміли таки схилити шальки терезів на свою користь. Довівши свою перевагу за 3 хв. 20 с до фінальної сирени до десяти очок, БК-93 „Пульсар” на останніх хвилинах зустрічі зумів стримати фінішний спурт „Львівської політехніки-Галичини” і довести справу до цілком заслуженої перемоги – 96:92.
То за рахунок чого ж рівненчани зуміли взяти гору в принциповому матчі? Перше, і напевне найголовніше, що впадає в око, це низька, можна навіть сказати ганебна реалізація штрафних кидків гравцями львівської команди. Напевне, це важко собі уявити, але факт залишається фактом – наші хлопці з 48 штрафних кидків не реалізували аж 17 (!). Як зізнався по завершенні матчу Андрій Шаптала, такого в його тренерській практиці ще не було. А тепер пригадайте, скільки очок ми програли... До речі, це вже не перший матч у поточному сезоні, в якому „політехніки” зазнають поразки в значній мірі саме через хиби при виконанні штрафних кидків. Причина цьому може бути лише одна – відсутність психологічної стійкості у гравців „Львівської політехніки-Галичини”.
Друга причина – львів’яни в боротьбі під щитами так і не зуміли впоратися з центровим „Пульсара” Анатолієм Дубнюком, який у цьому компоненті гри вважається чи не найкращим в Україні. Ось  і цього разу він під кожним зі щитів зробив по сім підборів. Та й загалом наші „великі”, серед яких через травму не було (і він не скоро з’явиться) Ніколи Булаїча, в цій зустрічі доволі помітно поступалися своїм опонентам. Єдиний, до кого напевне не може бути претензій, це Костянтин Галенкін, який зіграв наразі чи не найкращий свій матч у сезоні. А от Іван Гілевич та Ярослав Лемик, хоч і набрали на двох 28 очок, зіграли далеко не на своєму рівні. Особливо це стосується Лемика, який так і не зумів вловити ритм гри. Отож, як бачимо, неписане правило баскетболу „хто виграє щит – той виграє матч” цього разу підтвердилося на всі сто відсотків.
Ще одна, третя, причина нашої поразки – малоефективні дії наших плеймейкерів. Більш-менш нормально зіграв лише Мішель Ласм, який щоправда іноді зловживав індивідуальними діями. А от литовський легіонер Саулюс Казявічус, який так і не справився зі своїми функціями, дуже багато енергії витрачав на дебати з арбітрами. Причому з ним це стається вже не вперше. Ну а про Юрія Штереба та Олексія Бєскова відверто кажучи навіть не має що сказати – надто малопомітними вони були на майданчику. Про це свідчить і їхня статистика: провівши в сумі на паркеті майже 42 хвилини, вони на двох набрали лише вісім очок. І це баскетболісти, які завжди відзначалися снайперською влучністю.
І останнє – спостерігаючи за перебігом подій у матчі, склалося враження, що львів’яни не вірили в те, що вони можуть обіграти „Пульсар” на його майданчику. А навіщо ж тоді було їхати до Рівного?.. Тим паче, що за підбором виконавців наша команда як мінімум нічим не поступається „Пульсару”. Та й взагалі тепер стає не зрозуміло, як підопічні Андрія Шаптали збираються пробитися до вісімки найкращих, якщо вони програють у Рівному. А в кого ж тоді вигравати?...
Свій наступний матч підопічні Андрія Шаптали проведуть у Львові. 25 листопада „Львівська політехніка-Галичина” на паркеті палацу спорту „Будівельник” поміряється силами з МБК „Одеса”. Початок зустрічі о 16.00.
 Андрій Шаптала, головний тренер „Львівської політехніки-Галичини”, зазначив: „У Рівному завжди важко грати будь-якій команді, а Львову особливо. Адже ми сусіди, а тому наші матчі – це дербі, і цим все сказано. Найголовніше, що матч пройшов у цікавій та непоступливій боротьбі і переповнені трибуни отрималу справжнє видовище з інтригуючим сюжетом. Поразку своєї команди перш за все можу пояснити надзвичайно низьким показником реалізації штрафних кидків. Особливо це стосується першої половини зустрічі, коли ми закинули лише 16 фолів з 29-ти. Якби мої підопічні краще виконували штрафні, то в матчі був би зовсім інший сценарій. Адже тоді б ми були попереду, а супернику необхідно було б нас наздоганяти і ще невідомо чим би все скінчилося. Проте, що тепер гадати – сталося так як сталося. Особливо я не задоволений діями наших центрових, які не зуміли дати собі ради в протиборстві під щитами з Дубнюком. На цій позиції нам явно бракує Булаїча. Більшого я очікував і від Казявічуса. Можливо, непогано порівняно з попередніми матчами зіграв Ласм, але легіонер в принципі повинен діяти значно сильніше ніж він. Так що цей поєдинок ще раз засвідчив, що у нас непочатий край роботи. І перше, що ми повинні зробити, це на повну потужність зайнятися розвитком дитячого баскетболу на Львівщині”.   
Сергій Шемосюк, головний тренер БК-93 „Пульсар”, так прокоментував гру: „Тиждень тому в Харкові ми повинні були вигравати в місцевого „Порлітехніка”, але наприкінці зустрічі припустилися кількох помилок і програли. Тому я дуже радий, що в матчі з львів’янами ми зуміли врахувати негативний досвід того матчу та реабілітувалися перед своїми вболівальниками і довести хто є найсильнішим у західноукраїнському регіоні. Думаю, що матч сподобався всім глядачам. Ми перемогли перш за все за рахунок більшого бажання, а також відлагодженим командним діям. В складі своєї команди нікого не можу виділити, бо насправді в цій зустрічі перемогла команда, а не окремі її виконавці. Стосовно „Львівської політехніки-Галичини” скажу, що команда мені сподобалася. Відчувається, що у Львові формується боєздатний колектив з хорошим підбором виконавців. Проте для створення команди, яка зможе вирішувати серйозні завдання потрібен час”.


 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...