Слухай онлайн
Історія

Повстанець, який врятував ведмедя і загинув від кулі НКВДиста

Одного ранку літом 1945 року повстанці почули жалісливе скавуління біля боївки. Це було ведмежа, яке шукало їжу. Чоловіки вирішили, що ведмедицю найімовірніше вбили, бо вона б сама не залишила маля.

Тож один із повстанців Василь Білінчук на псевдо «Сибіряк» погодився виходити ведмежа, на яке в іншому випадку чекала б загибель. Харчові отримали суворе розпорядження — щоденно постачати боївку свіжим молоком.

Ведмедик прив’язався до партизанів. Ходив за ними, як песик, супроводжуючи боївку в переходах. Повстанський ведмідь їв те, що й партизани: хліб, кулешу, солодке і кисле молоко.

Збереглося декілька унікальних світлин, на яких серед бійців УПА позує вже доволі великий ведмідь.

Та через півроку прийшла зима. І ведмежа почало впадати у сплячку. Аби не залишати друга, Василь Білінчук ніс його на собі під час переходів. У «Сибіряка», вочевидь, було справді сибірське здоров’я, адже доводилось носити ще й 7-кілограмовий кулемет Дегтярьова.

Повстанці знайшли ведмедю барлогу, де і залишили тварину.

Василь Білінчук, який виходив ведмежа, загинув у 1952 році від кулі енкаведиста, прикриваючи відхід боївки. Йому було всьго 26.

Василь був одним із п’яти дітей. Двоє його братів теж відомі у повстанському русі – Дмитро Білінчук на псевдо «Хмара» (був розстріляний у «Лук’янівській тюрмі» у 53-ому) та Михайло Білінчук (відбув 6 років заслання, брав участь в Норильському повстанні, помер у 2003). Походили із села Ільці на Івано-Франківщині.

За два місяці до смерті у Василя Білінчука народився син – Василь Портяк-Білінчук, який згодом стане сценаристом фільмів про УПА «Залізна сотня» та «Нескорений».

Джерело: Локальна Історія.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ