Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика

Президентський фальстарт Володимира Гройсмана

На шпальтах «The Wall Street Journal», одного з найбільших і найвпливовіших американських видань, з’явилась стаття прем’єр-міністра Володимира Гройсмана «Building a New Ukraine» («Будуючи нову Україну»), в якій автор позиціонує себе в Україні в іпостасі політика №1.

Схоже на те, що Володимир Гройсман практично підтвердив теоретичні передбачення політичного оглядача Олега Голобородька і здійснив фальстарт президентських перегонів.

У статті для американського політичного істеблішменту Володимир Гройсман коротко розповів про чотирирічний період від Революції Гідності й до нинішніх днів, згадав про жахливий економічний стан України після втечі Януковича і похвалився реформаторськими досягненнями, яких до приходу на посаду прем’єр-міністра України автора статті не зумів досягти жоден його попередник.

Під час дифірамб самому собі Володимир Гройсман особовий займенник «Я» застосував – 7 разів, особовий займенник «Ми» – 11 разів, словосполучення «Мій уряд» – один раз, словосполучення «Наш уряд» – двічі. Принагідно також двічі згадав і про «Український парламент», а про президента України – жодного разу, наче його не існує. Автор репрезентував Україну на волстрітському подіумі не як парламентсько-президентську країну, а парламентсько-урядову.

Не віддавши належного своєму попереднику Арсенію Яценюку, який у спадок від Януковича отримав порожню казну, а потім і чималий негатив від українського суспільства внаслідок започаткування системних реформ, нинішній прем’єр представив американцям лише свої солодкі обіцянки, оприлюднені раніше в Лондоні («Плані дій-2020»), а також бравурний витяг зі своєї  щорічної доповіді.

Володимир Гройсман запевнив міжнародну читацьку аудиторію, що український парламент проголосив «осінь реформ», здійснивши найважливіші зміни в галузі освіти, охорони здоров'я, пенсійного забезпечення тощо, а також прийняв новий закон, який спрощує приватизацію державних підприємств. При підтримці зарубіжних партнерів України уряд Гройсмана готує «всебічну земельну реформу, концепція якої найближчим часом буде представлена для публічного обговорення». Водночас прем’єр зізнався, що однією з найголовніших проблем України залишається «слабкість наших інститутів влади». І тут же оптимістично запевнив, що «відповідаючи на вимоги нашого активного громадянського суспільства, ми проводимо масштабні реформи в сфері державних послуг». На логічному поясненні, які саме «наші інститути влади» є слабкими, автор статті вирішив не затримуватись.

У результаті, незважаючи на «слабкість наших інститутів влади», теперішньому Кабінету міністрів якимсь дивом вдалось «вісім кварталів поспіль підтримувати позитивні тенденції економічного зростання». А далі автор не втримався від похвали самого себе: «Коли я в 2016 році став прем'єр-міністром, нашою головною метою була стабілізація економіки. У 2015 році ВВП країни знизився на 17%, а вже в 2016 році ми забезпечили зростання у 2,3%. За наявними оцінками, у 2017 році темпи зростання становили 2,2%».

Продовжуючи, Володимир Гройсман велемовно розповів іноземним читачам про титанічні зусилля «його уряду» (а ми, в Україні сущі, довірливо вважали, що уряд є українським, а не приватно-гройсманівським), про експорт товарів до Євросоюзу, про безпосередні іноземні інвестиції, а також про нетерпеливе очікування, що в поточному році американські інвестори завалять Україну вічнозеленими долярами.

Врешті прем’єр частково визнав, що він не один у полі воїн, що для майбутнього України «величезне значення має зміцнення в середовищі українських політиків волі і бажання продовжувати реформи, а також протидіяти наростанню хвилі популізму перед виборами 2019 року». А ще автор статті наголосив: «Коли я говорю, що досягнутих успіхів недостатньо, я маю на увазі те, що процес будівництва нової української держави ще далекий від завершення. І ми розуміємо, що повинні подвоїти зусилля з метою забезпечення стійкого зростання». Таку «політичну програму», не окреслену в рамках часу, можна «популізувати» безконечно.

На завершення самопопуляризації Володимир Гройсман витягнув із рукава завжди затребуваний «джокер». Він наголосив: «Головним пріоритетом мого уряду є боротьба з корупцією. Ми прийняли новий закон, щоби зупинити незаконні обшуки, зробити прозорими численні адміністративні послуги і створити необхідні антикорупційні інститути. У цьому році ми повинні сформувати новий антикорупційний суд, щоби продемонструвати свою рішучість у боротьбі з правопорушеннями».

У той же час у статті нема ані слова, що Кабінет міністрів Гройсмана створює чималі перешкоди, наприклад, Спеціальній антикорупційній прокуратурі стосовно відсторонення від посади Лідії Гаврилової, керівнички Державної аудиторської служби, яку підозрюють у незаконному збагаченні на суму орієнтовно 10 мільйонів гривень та декларуванні недостовірних даних. Якби в Україні вже діяв антикорупційний суд, про який прем’єр так натхненного розповідає на шпальтах «The Wall Street Journal», то і Лідія Гаврилова перебувала б у цюпі, а також хтось із Секретаріату Кабінету міністрів, хто надав для суду клопотання про «недоцільність та відсутність підстав для відсторонення голови Держаудитслужби». А так, на радість «урядової команди Володимира Гройсмана» маємо те, що маємо – Солом'янській суд, який відмовив Спеціальній антикорупційній прокуратурі у задоволенні клопотань стосовно притягнення до відповідальності ймовірної корупціонерки.

Врешті, щоби не передати куті меду й не стати нудотним від обіцянок, Володимир Гройсман таки зважився додати до свого «передвиборного пудингу» ложечку правди. Прем’єр зізнався: «Ми знаємо, що українці незадоволені, бачачи і переживаючи цей неспокійний період перетворень. У наявності є втома, є безліч розчарувань. Як ми бачили на прикладі інших країн, цим цілком можуть скористатись популісти. Ось чому, виступаючи нещодавно з промовою у парламенті, я наполіг, що треба думати не про короткострокову вигоду, а про майбутнє України, про те, що станеться завтра, через рік, через п'ять років».

Нічого не змінилось у світогляді й поведінці нинішнього прем’єра. Всі властиві йому популістські притаманності, про які в лютому 2017 року писав Ярослав Зубченко в статті «Гройсман усьому голова: як звіт уряду перетворився на піар прем'єр-міністра», так і залишились не вихолощеними. Проте детальніший аналіз політичного пустослів’я – це тема для іншої публікації.

Стосовно ж провідної теми у статті «Building a New Ukraine», то доцільно констатувати, що успішність уряду вимірюється не бравурними реляціями в американських виданнях, а гаманцями громадян України. Зокрема люфтом, який повинен бути між найнижчими заробітною платнею і пенсією та витратами на споживчий кошик. Чим більший такий люфт, тим успішніша діяльність уряду, а чим менший, тим більше уряд є популістським. Норма Кабінету міністрів Гройсмана на особу в день – хліб пшеничний (172 гр), молоко (166 гр), картопля (264 гр), яловичина (44 гр), яйця (0,5 шт), риба (16 гр) – говорить про ймовірного кандидата у президенти без слів. Як також і транслітерація столиці України інородною калькою «Kiev», хоча у паспорті громадянина Володимира Гройсмана очевидно написано «Kyiv». Революція Гідності, якою автор оперував у статті для «The Wall Street Journal», тому й відбулась, щоби в Україні не було «Кієва».

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ