Апеляційний суд Київської області реабілітував повстанського отамана Федора Артеменка-”Орлика” та його побратимів - Якова Хоменка-Смутенка і Федора Ногу, які у 1920-1922 роках воювали проти комуністичної влади на Київщині.
Про це повідомляє прес-служба Генеральної прокуратури України.
За заявою прокурора Київської області, внесеною у порядку ст. 7 Закону України «Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні», рішенням Апеляційного суду Київської області реабілітовано петлюрівського отамана Київщини Артеменка-Орлика Федора Петровича та його побратимів Хоменка-Смутенка Якова Несторовича і Ногу Федора Архиповича, які чинили супротив діючому, на той час комуністичному тоталітарному режиму, брали участь у збройних загонах Української Народної Республіки та вчиняли інші дії, які безумовно свідчать про їх боротьбу за незалежність України на початку ХХ століття.
Так, на Київщині в 1920-1922 роках розпочали боротьбу проти більшовицьких загарбників загони під головуванням отамана Орлика у районі Ірпеня, Бучі, Гостомеля, Ворзеля, Клавдієво, Бородянки, Тетерева, Радомишля, Іванкова, Димера, Чорнобиля, Фастова, Макарова, які атакували більшовицькі гарнізони та військові частини Червоної армії та проводили агітаційну роботу серед населення.
Установлено, що за свою визвольну діяльність постановою Київської Губернської надзвичайної комісії від 26.02.1922 Артеменка-Орлика Федора Петровича, Хоменка-Смутенка Якова Несторовича та Ногу Федора Архиповича визнано ворогами радянської влади, невиправними бандитами та засуджено за ст. 58, ст. 68 ч.ч. 1,2 ст. 76 Кримінального кодексу УРСР 1922 року до вищої міри покарання – розстрілу.
Вивченням архівної кримінальної справи з'ясовано, що вказані особи необгрунтовано засуджені за боротьбу за незалежність України, яка проявилась в участі і керівництві озброєними загонами УНР, а також у боротьбі проти діючої влади у інший спосіб.
Прокуратура Київської області відстояла свою принципову позицію щодо визнання необґрунтованим засудження петлюрівського отамана Київщини та двох його побратимів до вищої міри покарання – розстрілу та домоглася їх реабілітації.
