В цей день 29 грудня 1967 року в Канаді помер генерал-поручник Армії УНР Садовський Михайло
Садовський Михайло Вікентійович (29.07.1887, Київ – 29.12.1967, Торонто, Канада). Військовий, громадський та релігійний діяч, редактор; командир піхотної роти 167-го Острозького полку, заступник командира полку, помічник начальника інспекторського відділу Головної шкільної управи Військового міністерства УНР та Української Держави (1918), помічник начальника культурно-освітнього відділу Головного управління Генерального штабу (1919), начальник канцелярії Головної мобілізаційно-персональної управи Військового міністерства УНР (1920), начальник Військової похідної канцелярії Головного отамана Армії УНР, член Вищої військової ради, співзасновник і заступник голови Українського військово-історичного товариства у Варшаві (1928), головний редактор журналу “За Державність”, член Української генеральної ради комбатантів (06.1945); представник президента УНР в екзилі Андрія Лівицького в Українському визвольному війську (1943), член Головної церковної ради при митрополитові Полікарпові, директор Українського військово-історичного інституту (1949 – 1968), засновник і директор Українського військового інституту і музею в Торонто, член консисторії Української греко-православної церкви у Канаді, член єпархії УГПЦ Східної Канади; військові звання – капітан російської армії, полковник Армії УНР (з 1944 р. – генерал-хорунжий, згодом – генерал-поручник).
Організатор Дому українського емігранта та видавництва “Чорномор”.
У Канаді створив Український військово-історичний інститут, відновив вихід журналу “За Державність” (ч. 10, 1964; ч. 11, 1966).
Автор цінних спогадів.
“Невтомний працівник на користь рідного народу”.
“Жив ідеєю УНР, під прапори якої став у незабутніх днях Української національної революції, для неї працював, її прапорам залишився вірним до останніх хвилин свого життя”.
Похований у Торонто.
Роман Коваль (м. Київ)
