Слухай онлайн
Політика

Російськомовний міф Зеленського

Попри поширену політичними конкурентами думку про російськомовну ідентичність президента Володимира Зеленського, саме за його президентства здійснено одну з найважливіших реформ українізації, яка вплине на зміну мовної ідентичності цілого покоління.
Фото Олена Ляхович

Зелене світло для українізації

У вересні цього року в українській системі освіти відбулася важлива зміна, яка, мабуть, востаннє мала місце на українських землях в часи козацтва. А про реалізацію цієї визначальної для нації реформи, українські державники не могли й мріяти понад три століття. У вересні цього року, вперше за століття русифікації, всі російськомовні школи України, які раніше навчалися російською, перейшли на стовідсоткове вивчення усіх предметів державною мовою навчання. Учні всіх 5-11 класів усіх 194 російськомовних шкіл, а це майже 200 тисяч школярів, перейшли на українську мову навчання з усіх предметів. Всі, від слова, абсолютно.

Ідея повної українізації шкільної освіти ініціювалася численними патріотичними силами й раніше, проте не була реалізована ні за президентства любителя української старовини Ющенка, ні, тим більше за правління Порошенка й поготів, який оголосив підтримку мови одним зі своїх головних передвиборчих слоганів. Варто зауважити, що закон про переведення шкіл на українську мову навчання було ухвалено ще у 2017 році, проте робилося це в декларативному стилі, з відкладенням на потім. Тож за правління Порошенка, школи, з викладанням мовою агресора, продовжували функціонувати та фінансуватися коштом українських платників податків.

Реалізація цього, відкладеного на роки, закону, лягла на плечі російськомовного у побуті Володимира Зеленського, який, не приховуючи від громадськості, з притаманною простотою зізнався, що лише в січні 2019 року почав вивчати українську мову. Враховуючи не лише велику частку російськомовних депутатів у фракції партії «Слуга Народу», таких як Бужанський чи Потураєв, але й величезну частину виборців південно-східних областей, які голосували за російськомовного Зеленського, такий крок президента відверто обеззброїв політичних конкурентів, які звинувачували Зеленського у «проросійській ідентичності». Адже саме на роздуванні мовного питання та спекуляціях на «національній зраді» й будувалася левова частина звинувачень проти Зеленського, яким прихильники та інтернет-боти Порошенка додавали значно темніших фарб, емоційної гостроти та відвертої брехні, розганяючи витвори власної хворобливої уяви по соцмережах та сайтах-сміттярках.

Українська мова за власний рахунок

І несподівано, що саме «російськомовний» Зеленський, здійснює чи не найважливіший у цьому столітті українізаційний крок, при тому, що при бажанні, цілком міг би й від цього утриматися. Маючи безпрецедентну парламентську перевагу у вигляді монобільшості, партія «Слуга Народу» могла скасувати чи змінити, або ж навіть відкласти у довгу шухляду будь-які законотворчі ініціативи попередників. І жодна фракція не мала достатньої електоральної підтримки та виборчих мандатів, щоб їм у цьому завадити.

Проте, президентська партія, якій конкуренти шили ярлик «зрадників» та «москвофілів», не лише не утрималася від нищівного удару по русифікаційній освіті, але й виступила не на словах, а на ділі, правдивою захисницею української мови. І якщо в порохоботських пабліках соцмереж адепти екс-президента полюбляли риторично запитувати «а якого саме народу слуги?», то після запуску українізації шкільної освіти, такі коментарі більше не з’являлися.

І це при тому, що таке рішення недешево коштувало й самому Зеленському, який, за підтримку української мови, отримав невдоволення частини депутатів власної фракції. Депутати поспішали загальмувати перехід навчання на українську мову, щоб устигнути не допустити цього до початку нового навчального року. Але Комітет Верховної Ради, на фоні акцій протесту під стінами парламенту, відхилив законопроєкт Бужанського з поясненням, що він призведе до збільшення видатків бюджету. І президентська монобільшість завершила третю сесію, так і не розглянувши законопроект, який міг загальмувати українізацію шкіл.

Більше того, підтримкою української мови Зеленський навіть втратив частину російськомовного електорату, який почав перетікати до табору ОПЗЖ. Адже не секрет, що у свій час, деякі виборці Донбасу та південно-східних регіонів проголосували за російськомовного Зеленського в надії на збереження мовного статус-кво чи навіть підвищення статусу російської мови. Однак Зеленський обрав державницьку позицію і пожертвував власним рейтингом заради української мови. І це насправді багато про що свідчить щодо світогляду політика, який виріс в російськомовному середовищі і лише недавно вивчив українську.

Показово, що такий незручний для політичних конкурентів факт не був висвітлений і лише побічно згадувався в так званих опозиційних до президента медіа. І це не дивно, адже як можна, розповідаючи про «постійну погоню за рейтингом», «зраду» та «російськомовну ідентичність» Зеленського, визнати, що президент вчинив гірше для себе, але краще для України?

Лагідна українізація

Звісно, в притаманному Зеленському поміркованому стилі, держава не стала рубати з плеча і створила сприятливі умови для поступового переходу на державну мову. Вивчення російської залишається можливим як окремого предмету та на факультативах. Але всі чудово розуміють, як сучасні українські школярі люблять ходити на необов’язкові факультативи.

До того ж, на час перехідного періоду, тих дітей, батьки котрих бажають навчання російською, об’єднають в окремі класи, в яких все одно вивчатимуть українську мову, але лише … до 5-го класу. А з 5-го класу всі такі учні також навчатимуться українською. Відтепер кожен випускник навчального закладу, опанувавши державну мову, матиме значно більші можливості для самореалізації в Україні. Ми ще декілька років матимемо перехідний період і в середній та старшій школі залишатиметься невелика частка російської мови. Але кількість дисциплін українською мовою збільшується до 80%.

Крім того, певні тимчасові мовні пільги матимуть представники тих громад, мови яких належать до мов Європейського Союзу. У них зберігається тимчасове право у початковій школі використовувати у навчанні їхню мову. Але в середній школі дисципліни українською мають складати від 20% до 40%, а у старшій – до 60%.

До того ж для багатьох стало несподіванкою, що Зеленський так і не пішов на поступки Угорщині, яка вимагала збереження угорської мови навчання в школах Закарпаття. Угорські політики одними з перших прибули на інавгурацію Володимира Зеленського, надіючись на те, що, здавалося би, непринциповий в мовному питанні новий президент, не буде ризикувати шансом покращити відносини з Будапештом заради захисту української мови. Але після численних переговорів, дипломатичних реверансів та обмінів люб’язностями з угорськими націоналістичними політиками, Зеленський так і не зробив жодних поступок угорським вимогам.

Показово, що взявши курс на стовідсоткову українізацію освіти, влада розпочала й контроль за виконанням закону Міністерством освіти і науки України і проводить відповідний моніторинг, який працюватиме і в наступні роки. Монобільшість не просто прийняла закон і залишила на місцях все без змін, задовольняючись відписками начальників Райвно про виконану українізацію, як це робилося за попередніх президентів, а всерйоз взялися контролювати цей процес. Зокрема, мовний омбудсмен Тарас Кремінь, нагадує про норму закону щодо штрафів за порушення мовного законодавства, яка почне діяти через 2 роки.

Де-факто, мовна реформа Зеленського запускає створення україномовного середовища в регіонах, в яких востаннє українською навчали ще за часів гетьмана Мазепи. Саме через запровадження єдиної державної мови для освіти в царській Росії та СРСР, на українських землях поширювалася російська мова. Нею навчали в школах, в університетах, нею розмовляли вчителі та чиновники, і поступово починали розмовляти в побуті й учні та молодь. Сьогодні Зеленський хоче запустити процес реукраїнізації русифікованих українських регіонів, почавши перший, але надзвичайно важливий крок для повернення української молоді та територій в український інформаційний простір. Такі процеси в кожній країні займали не один рік і навіть не десятиліття, але важливо, що українська влада, за правління шостого президента незалежної України, нарешті зробила цей перший крок.

І якщо конкуренти намагалися тролити Зеленського фразами «какая разніца на каком язикє», то саме за президентства Зеленського в Україні не залишилося жодної російськомовної школи. Незалежно від того, що вдасться, а що не вдасться зробити Зеленському за час своєї каденції, але той факт, що з русифікацією української освіти було покінчено саме за правління Зеленського згадуватиметься в підручниках з історії.

Політолог, Володимир Шамовець


 


 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ