У спільній заяві саміту Україна-ЄС Київ має намір зафіксувати пункт про європейську перспективу, повідомило джерело DW в Єврокомісії. Деякі країни ЄС, однак, - категорично проти. Про це пише Німецька хвиля.
Підсумковий документ, який має бути ухвалений за підсумками саміту Україна-ЄС, що відбудеться в українській столиці в четвер, 13 липня, опинився під загрозою. Річ у тім, що Київ наполягає, аби в текст спільної заяви включили пункт про визнання з боку ЄС європейських прагнень України. Як повідомило DW джерело в Єврокомісії, проти такого формулювання категорично виступають Нідерланди, їх опосередковано підтримують Німеччина та Франція.
Спільна заява - це традиційний, але не обов'язковий підсумковий документ самітів Україна-ЄС, які відбуваються кожні півроку почергово в Києві та Брюсселі. Текст цього документу узгоджується між української та європейською сторонами, і лише після цього виноситься на підписання президентів України, Європейської Ради та Єврокомісії.
Загалом проект тексту заяви нинішнього саміту охоплює всі головні напрямки співпраці України з Євросоюзом і не викликає заперечень у жодної зі сторін. Окрім одного речення у преамбулі документу. У ньому говориться, що лідери країн-членів ЄС визнають європейські прагнення України й вітають її європейський вибір. Українська сторона наполягає, щоб це речення було включене в текст саме в такому вигляді, повідомили DW у Єврокомісії. Інакше, за інформацією джерела, Київ відмовиться від ухвалення спільної заяви.
Як відомо, до будь-яких фіксованих згадок про українську європерспективу хворобливо ставляться Нідерланди, де після парламентських виборів, ще триває процес формування уряду. Адже історія з ратифікацією угоди про асоціацію між Україною та ЄС у нідерландському парламенті завершилася зовсім недавно. І лише після того, як Гаазі в грудні минулого року під час саміту лідерів ЄС вдалося вибороти спеціальну інтерпретаційну заяву. У цьому документі окремо наголошувалося, що угода про асоціацію з Україною не надає їй статусу кандидата на вступ до Євросоюзу, а також не створює зобов’язань надати такий статус Україні в майбутньому.
В інших європейських столицях також вважають, що декларації про можливе членство України в ЄС на нинішньому етапі відносин поки що передчасні. "Ми готові це підтвердити і визнати, але зараз в цьому немає жодного сенсу. Україна має чимало друзів в ЄС, і всі вони запевняють її, що ці розмови тільки дратують європейських партнерів і не є на часі", - сказав у розмові з DW естонський дипломат, який працює у Києві. Естонія зараз головує в ЄС.
Підтвердження європейської перспективи під час липневого саміту Україна-ЄС у Києві радше за все не пролунає. Таку думку в інтерв’ю DW раніше висловив і литовський євродепутат Пятрас Ауштрявічюс (група лібералів). "Сьогодні Європа переживає багато потрясінь і великого апетиту до розширення вона не має", - сказав Ауштрявічюс, зауваживши, що навіть щодо країн, котрі офіційно вважаються кандидатами на вступ до ЄС, у Брюсселі "не демонструють особливого ентузіазму".
Проте євродепутат наголошує, що безвізовий режим з ЄС і асоційований статус, який здобула Україна, підписавши угоду з ЄС, - це "значні кроки вперед". Адже чимало пунктів цієї угоди можна порівняти з тими перетвореннями, які відбуваються у країнах-кандидатах. "Інколи в мене складається враження, що не всі до кінця зрозуміли, який потужний механізм для реформ в Україні запустила у дію угода про асоціацію з ЄС", - сказав Ауштрявічюс. Він також висловив думку, що Україна має всі механізми і можливості, щоб підтвердити свій європейський вибір. "Проте цією дорогою треба рухатися не день і не рік, і не сподіватися на блискавичне диво", - наголосив євродепутат.
