Слухай онлайн
Cуспільство

«Щоб не перетворити Україну на суцільний смітник, треба почати з себе», - еко-активіст із Луцька

У Луцьких дворах дедалі частіше можна побачити баки для сміття різних типів: для органіки, пластику, паперу. Культури сортування навчають починаючи з дошкілля. Та чи знаємо ми, як розподіляти відходи? Що треба знати, сортуючи, розповіли на лекції.
Фото: Гал-інфо

Ініціативний лучанин, мандрівник, експерт із екології, підприємець Вадим Курбан провів лекцію як заробляти на смітті та що потрібно робити, аби не перетворити Україну на суцільне сміттєзвалище. Захід відбувся в «Open space Принципових» у Луцьку.

«Із 7 років я почав сортувати скло. Жив тоді в селі на східній території України і там заробляв собі гроші. Це був 72-73 роки, я міг заробити 70 рублів, стільки була мінімальна зарплата в працівника. Навіть було таке, що й батько інколи позичав у мене гроші. Далі в армії я збирав макулатуру, за це давали талони на книги. І тому, коли я бачу розкидане сміття, а нині займаюся туризмом, то мені болить це», - розпочав лекцію активіст.

Та повідомив, що згідно з статистичними даними, одна людина в день, в середньому, продукує кілограм сміття. 

«Негативну тенденцію у цьому процесі я бачу таку, що, впродовж останніх двох років, українські компанії почали скуповувати сміття з-за кордону. Як результат, наша вторсировина значно впала у ціні. Для прикладу, раніше макулатуру приймали по 3 грн за кілограм, зараз ціна 1-1.5 грн. Їхні відходи цікавіші тим, що вони краще відсортовані й поскладовані. Як результат, багато заводів  закуповують використані пластикові пляшки від іноземних держав. Якщо хтось думає, що у нас немає переробних заводів, то ви помиляєтеся – їх  більше 40. Втім, вони працюють лише на 30% завантаженості від своїх потужностей. 

Щодо врегулювання питання поводження з побутовими відходами, то у ВР є законодавчі змін, але вони не рухаються. Ви думаєте чому?! А тому, що це клондайк: людина на сміттєзвалищі за день заробляє 500-700 грн тим, що сортує відходи, а хто за ними – ще більше отримують. Тому сміття – це не лише бруд, а й бізнес, гроші, якщо є державницька позиція та це питання буде врегульоване», - запевняє Вадим Курбан.

Каже, що приклад шведів вражає, адже вони переробляють 99% сміття. 

Щодо проблем на місцях, то в Луцьку на низькому рівні культура сортування. 

«У Луцьку багато людей ще не навчилися сортувати сміття. Я бачу таку проблему з двох сторін: одні кажуть, що «чому ми будемо сортувати, якщо комунальники це забирають однією машиною», а інші говорять «а що нам возити різними машинами, якщо більшість не сортують сміття і кидають усе підряд в один бак». Я вважаю, що, в першу чергу, ми маємо самі сортувати сміття. Можна брати приклад зі Львова, які прогресивні в цьому плані. Для прикладу, цього року вони почали освоювати опале листя в компостні ями, куди люди теж приносять органіку. 

То ж, що ми можемо робити – починати з себе. Я живу у приватному секторі й зробив в себе у дворі дві компостні ями для сухостою, об’їдків і через 1-2 роки буде хороший компост, якщо додати туди спеціальних бактерій, то за півроку», - розповів активіст.

Та додав, що є ряд програм, які фінансують ідеї по збереженню довкілля. 

«У 2015 році навчався в еко-школі на тренінгах, побачив цікавих людей, які проводили потужні еко-кампанії в Україні й у 2016 році написав проєкт щодо просвітницької програми для учнів про сортування сміття. Так, впродовж року я читав лекції в усіх школах міста, зробив картонні бокси для всіх ЗОШ. То ж ми бачимо, що кожен з нас може вносити свою лепту у покращення нашого довкілля»,- поділився досвідом Вадим Курбан. 

Під час лекції, чоловік розповів, що живе за принципом: «сміття нема, є вторинна сировина» й пропонував брати це за приклад.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ