Слухай онлайн
Cуспільство

Щороку правоохоронці видають 25 тисяч дозволів на «прослушку» українців

Українці законодавчо не захищенні від прослуховування і втручання у приватне життя. Правозахисники констатують, щороку правоохоронці отримують більше 25 тисяч дозволів на зняття інформації з каналів зв’язку. Про це повідомила «Німецька хвиля».

 

Прослуховування телефонів, контроль електронної пошти, слідкування за користуванням людиною інтернетом є звичною справою для українських правоохоронців. Це найпростіший шлях для збору компрометуючого досьє на людину. Убезпечити себе від цього українцям вкрай складно, бо законодавство щодо збору даних геть не відповідає зобов’язанням України, які вона взяла перед Радою Європи, переконаний голова Харківської правозахисної групи Євген Захаров.

 

Він наголошує, що політики теж не захищенні від  «жучків» і прихованих камер. Це вкотре доводять гучні скандали з прослуховуванням перших осіб держави. Втім, можновладці самі не зацікавлені, аби українські закони про зняття інформації з каналів зв’язку були європейськими та виконувалися правоохоронцями.

 

«Політики є не тільки жертвами прослуховування, а й так само замовниками. Вони хочу зберегти можливість для себе, бо сподіваються, що отримають владу і будуть використовувати такі засоби проти своїх опонентів. А як захищатися від прослуховування, вони вважають, що знають. Недарма ж зробили у Кабміні спецкімнату, де розмови неможливо прослуховувати. І цим користувалися і прем’єр Янукович, і прем’єр Тимошенко»,- каже Захаров.

 

В Україні вирує скандал, пов'язаний із оприлюдненням у ЗМІ уривків начебто розмов між українським прем’єр-міністром Юлією Тимошенко та грузинським президентом Михаїлом Саакашвілі. У них Тимошенко обіцяє допомогти у реєстрації понад двох тисяч грузинських спостерігачів на виборах 17 січня. У середу, 20 січня, Блок Юлії Тимошенко заявив, що розмови прем’єр-міністра прослуховують без санкцій прокуратури або суду, водночас там не підтвердили, чи справді мало місце таке телефонне спілкування між Тимошенко і Саакашвілі.

 

На думку правозахисника, оскаржити в судах те, що людину прослуховують, в Україні дуже складно, оскільки вона навіть про це не знає і їй важко зібрати докази «прослушки». Однак дві такі справи з України таки слухалися в Європейському суді з прав людини, хоча його ухвалу про удосконалення законодавства про прослуховування людей Україна так і не виконала.

 

Євген Захаров впевнений, що українські депутати мають внести відповідні зміни до кримінально-процесуального кодексу, на кшталт норм у Німеччині. Правоохоронців слід зобов’язати щороку звітувати про кількість дозволів на прослуховування, з якою метою вони були отримані та як використовувалися. Саме за таких умов, за словами Захарова, в Україні поменшає компромату, зібраного шляхом прослуховування людини і втручання в її приватне життя.

 

 

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...