В Музеї народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького (вул. Чернеча Гора, 1), відомого як Шевченківський гай, активно розвивають інфраструктуру. Станом на сьогодні ведуться роботи із будівництва інформаційно-освітнього центру та готується проектно-кошторисна документація на створення нового адміністративного корпусу. Про це сьогодні, 25 червня, під час брифінгу розповів заступник міського голови з питань розвитку Андрій Москаленко, передає кореспондент Гал-інфо .
В першу чергу розпочато будівництво науково-інформаційний центр імені Климентія Шептицького. Організатори запевняють, що до кінця цього року заплановано його відкриття. Одразу буде проведена конференція, присвячена Климентію Шептицькому. Її мета - дати правильний керунок інформаційному центру. Зокрема, в ньому буде розташований коференц-зал на 200 осіб.
З приводу питання комерційної діяльності на території центру, а саме облаштування кафе чи ресторану, організатори заявили, що планують облаштувати заклад подібний до соціального кафе у Центрі Митрополита Андрея Шептицьокого.
Керівник будівельної компанії «Будкомінвестиція» Іван Задорожній поінформував про стан робіт.
За його словами, завершено 50% фундаментів, таку ж кількість монолітніх стін і розпочато монтаж колон. Згідно з графіком до кінця цього року буде заверешено будівництво інформаційного центру.
Актуальним є питання вирубки дерев, адже будівлі будуть споруджені у парку. Відтак, Іван Задорожній запевнив, що є акти на зрізку лише 25 дерев, які перешкоджали будівництву інформаційного центру. За показниками, площа забудови складає 1100кв. м.
Другий важливий об’єкт будівництва - паркувальний майданчик. Щодо кількості парко-місць спікери озвучили різні цифри. Андрій Москаленко запевняє, що паркувальний майданчик передбачатиме 50 місць. Натомість, Наталя Бунда, директор департаменту розвитку ЛМР, розповіла про паркінг на 200 місць.
Третій великий проект - це новий адміністративний корпус. Наразі будівля перебуває в стані розробки. Міська рада має виділити кошти на замовлення проектно-кошторисної документації. Зараз є готовий ескіз будівлі. Адмінкорпус повинен не тільки створити комфортні умови для працівників, але й передбачати майстерні, де буде відбуватися реставрація експонатів, зали для комунікації, майстер-класи тощо.
«Це унікальне місце, бо тут поєднується культурне і сакральне, тому я дуже вдячний, що робоча група доклала чимало зусиль, щоб Музей в подальшому розвивався у такому руслі. Нам дуже потрібна хороша інфраструктура, бо Музей є науковою інституцією, і тут повинні працювати науковці, щоб це місце стало таким, де ми можемо передати наступним поколінням зміст нашої історії», — сказав синкел у справах монашества Львівської Архиєпархії УГКЦ о. Юстин Бойко.
«Музей народної архітектури та побуту розвиваємо дійсно як наукову, освітню, культурну інституцію і це природньо що інфраструктура теж повинна розвиватися відповідно до забезпечення цих цілей. Цей проект стане міцним фундаментом для науки в плані досліджень, наукових відкритів» - прогнозує Наталя Бунда.
Вона зазначила, що бюджетна складова проекту становить 27 мільйонів гривень, проте буде проведено перерахунок і виділено більше коштів. Це пов’язано з тим, що у минулому році зарплатня працівників становила 6 200 гривень. Зараз вона становить 14 700. На скільки буде збільшено бюджет коментувати відмовилися.
Додамо, що лише під будівництво інформаційного центру, за словами Івана Задорожнього, вирубали 23 дерева. Скільки було вирубали під облаштування паркувального майданчика і скільки ще буде зрізано для адміністративного центру — невідомо.
Нагадаємо, виконавчий комітет Львівської міської ради 10 серпня торік прийняв рішення «Про надання функцій замовника Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького та надання дозволу на проектування і будівництво об’єктів інфраструктури». Це рішення прийнято на виконання Стратегії розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького, одним з пріоритетів якої є оновлення та розвиток інфраструктури музею.
Замовником проектних робіт і будівництва зазначених об’єктів є Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
«У 2017 році рішенням виконавчого комітету ЛМР була затверджена Стратегія розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького на 10 років. Ці три об’єкти є в нашому плані розвитку. Вони є розміщені у вхідній зоні Музею, щоб люди могли зручно запаркуватись, придбали квитки, отримали всю необхідну інформацію, відвідати конференц- та виставковий зали, мультикультурний простір. Окрім того, зручніше стане не лише для відвідувачів, а й для працівників Музею: комфортні приміщення для адміністрації, архітекторів, художників, науковців», — сказав директор Музею Роман Назаровець.
Станом на сьогодні ведуться роботи із замощення зони паркування та будівництва інформаційно-освітнього центру. Парковку планували відкрити у вересні, проте дирекція Музею передбачає, що вона відкриється вже наступного місяця. Роботи з будівництва центру тривають згідно з графіком.
«В кінці 2018 року ми перемогли у тендері. Протягом січня-лютого проводили земельні роботи, а з весни почати облаштовувати фундаменти та монолітні стіни центру. Станом на сьогодні ми закінчили близько половини фундаментів та таку ж кількість монолітних стін. Зараз починаємо монтаж колон. Наразі все йде за графіком. Ніяких затримок немає», — прозвітував Іван Задорожний, керівник компанії «Будкомінвестиція», яка будує інформаційно-освітній центр.
Інформаційна довідка ЛМР
За 2018 рік у Музеї народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького було відреставровано 9 об’єктів:
- за кошти бюджету розвитку міста завершено реставрацію великого об’єкта — хати зі с. Бережниця, а також розпочато реставрацію церкви зі с. Стоянів.
- решту менших об’єктів відновлено за кошти Музею: перекрито соломою дах шпихліра зі с. Зарічево, відповідно до сучасних стандартів оновлено експозицію «Козацького човна» та ін.
На 2019 рік заплановано реставрацію 8 об’єктів. Станом на сьогодні: 3 із них уже відреставровано, ще 3 об’єкти перебувають у стані реставрації, зокрема церква зі с. Стоянів (за кошти бюджету розвитку міста).
Для порівняння: якщо до 2013 року реставрували 2−3 об’єкти в рік, то починаючи з 2013 — у середньому 8−9 об’єктів. Якщо ще п’ять років тому потребували ремонту 47 об’єктів, то на сьогодні таких, які перебувають у задовільному стані і потребують реставрації, залишилося 12 об’єктів.
Минулого року Музей відвідало 184 тисячі осіб (за квитками 156 тис, решта — пільгові категорії, благодійність, парафіяни). До слова, у порівнянні з 2013 роком відвідуваність зросла на 90%.
Музей активно працює із широкими цільовими аудиторіями: виставки (у середньому 12−16 за рік), майстер-класи і презентації народних ремесел (понад 10 пропозицій), масові заходи — фестивалі, спортивні акції, фешн-шоу, театральні вистави, концерти, традиційні масові святкування «Свята хліба», «Дня гарбуза», Дня незалежності, святкування християнських празників «Різдво в гаю» і «Великдень в гаю», які заслужено стали візитною карткою і Музею, і Львова, й України.
