Цими вихідними гірські підприємці мають намір хоронити туризм на Сколівщині. Причина – нещадно розбита лісовозами дорога до Славського. Однак не лише дороги відлякують туристів. Значно страшніше те, що ті, хто їдуть в гори за чистою екологією, потрапляють у середовище неочищених стічних вод.
Діючі очисні споруди, які ввели в експлуатацію ще 1984 року, нині потребують негайного капітального ремонту. Залізобетонні конструкції очисних споруд осипаються на очах, із труб витікає темно-коричнева «очищена» вода, яка потрапляє у річку Опір, що є притокою річки Стрий. Тим самим забруднюється флора і фауна у басейнах цих річок, джерела питного водопостачання, а відтак виникає загроза виникнення інфекційних захворювань. Дозвіл на спецводокористування у місцевого комунального підприємства закінчився 7 грудня минулого року
За майже три десятиліття очисні споруди Славського жодного разу не модернізовувались.
Упродовж кількох років поспіль з Обласного Фонду охорони навколишнього природного середовища для потреб смт. Славське виділили сумарно мільйон гривень. Рішенням місцевої влади їх освоїли для розширення мережі каналізації селища: покращився побут окремих селян і тим самим збільшилося навантаження на аварійні очисні споруди.
У 2005 році було розроблено новий проект очисних споруд для Славського. Загальна вартість проекту складає понад 12 мільйонів гривень. Розроблений проект так і залишився проектом, адже розширення та реконструкція очисних споруд досі так і не розпочалися. Попри те. що поступово цей проект теж стає морально застарілим, з року в рік зростає його вартість. У 2010-2011 роках Державна екологічна інспекція за результатами перевірок накладала на Славське комунальне водо каналізаційне підприємство штрафи на загальну суму 800 тис. грн..
Горяни, схоже, до такої ситуації звикли: самі у річці не купаються, і дітям не дозволяють. Та й рибку з місцевих водойм самі споживати не дуже охочі. Влада селища розводить руками: потрібних 12 мільйонів гривень у них в бюджетінема.
Екологи тим часом бють на сполох: ситуація у Славському критична.
-Управління охорони навколишнього природного середовища у Львівській області пропонує Славській селищній раді негайно спільно почати реалізацію проекту з розширення та реконструкції діючого комплексу очисних споруд, - каже начальник управління Мирослав Хом’як. -Вирішити цю проблему силами місцевої влади, звичайно, неможливо. Потрібно залучати кошти із обласного фонду охорони навколишнього середовища, бюджету розвитку області, державного та місцевого бюджетів. Однак, щоб вирішення питання зрушило з місця, потрібно активніше працювати керівництву селища.
Туристи, які випадково таки потраплять в район сміттєзвалища та очисних споруд у Славському, повертаються до домівок зі зіпсованими враженнями від відпочинку. Горяни ж сподіваються, що до них прийде Зимова Олімпіада, міфічний хтось збудує дороги і каналізації, а відповідно гірськими стежками гулятиме все більше туристів, а відтак все тугішими будуть гаманці місцевих газд.
Михайло Кінаш головує у селищі вже другу каденцію. Каже, що за цей час про очисні споруди Славського розповідав усім львівським губернаторам, окрім нинішнього – ще не встиг.
А тим часом у гірському повітрі знову пахне виборами. Дорогою до Славського подорожуючимз білбордів посміхаються потенційні захисники народних інтересів, спраглі голосів виборців. Цьогорічні вибори не перші. За час існування проблеми очисних споруд у Славську Сколівщина посилала і до Верховної, і до Обласної рад своїх обранців, завданням яких є лобіювання інтересів територій, котрі віддали за них голоси. Кажуть: стукайте і вам відчинять. Мабуть, лобісти стукали або не в ті двері, або затихо.
Селищний голова розповів, що якось у Славському на відпочинку був і один з парламентарів. – Прізвища його пригадати зараз не можу, - каже Михайло Кінаш, - але як дізнався, що він у нас відпочиває, то написав відповідні документи з проханням вирішити проблему і віддав йому.
Так документ потрапив до столиці, де й загубився у теках високих державних мужів. Адже з Києва не чутно смороду очисних споруд у Славському.
Орися Соловей.
