Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Політика  |  Кримінал

Сьогодні - два роки з дня загибелі журналіста Павла Шеремета

Павло Шеремет загинув вранці 20 липня у центрі Києва: авто, в якому він їхав, підірвали саморобною вибухівкою.

Попередньо правоохоронці розглядали декілька версій того, що сталося. Зокрема, «професійна діяльність» та «російський слід». Наразі слідство схиляється до версії про професійні мотиви вбивства, але ні організаторів, ні виконавців вибуху не встановило.

Павло Шеремет народився 1971 року в Мінську. За свою журналістську кар’єру працював ведучим щотижневої аналітичної програми «Проспект» Білоруського ТБ, головним редактором «Білоруської ділової газети», завідувачем білоруського бюро Громадського російського телебачення (ОРТ- згодом «Перший канал») і власним кореспондентом ОРТ в Білорусі, спеціальним кореспондентом програм «Новости» і «Время» дирекції інформаційних програм ОРТ, шеф-редактором російської та зарубіжної кореспондентської мережі дирекції інформаційних програм ОРТ. Був ведучим щотижневої аналітичної програми «Время». Шеремет часто фігурував у ЗМІ як представник опозиції режиму білоруського президента Лукашенка. У 2005 році журналіст був ініціатором створення інформаційно-аналітичного сайту «Білоруський партизан».

Читайте також: НСЖУ вимагає публічного звіту про розслідування вбивства Шеремета

У другій половині 2000-х років Шеремет також згадувався в пресі в якості керівника видавництва «Партизан», яке крім його власних книг випустило, зокрема, одну з книг російського опозиційного політика Бориса Нємцова. У 2010 році Павла Шеремета позбавлено громадянства Білорусі.

Як офіційна причина в документах вказувалась наявність у журналіста громадянства РФ, хоча, як зазначалося в пресі, білоруські закони не забороняли друге громадянство. З 2012 року жив в Україні. Останні роки працював в «Українській правді», був ведучим на Радіо «Вести». Поховали журналіста в Мінську. У червні цього року ім’я Павла Шеремета викарбували на стіні пам’яті у Вашингтонському музеї журналістики та новин «Ньюзеум», де щороку додаються імена журналістів з усього світу, які загинули через свою журналістську діяльність чи під час виконання службових обов’язків.

Укрінформ

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ