Сьогодні, 18 травня, Україна вшановує День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, згадуючи насильницьку депортацію 1944 року, що призвела до загибелі та страждань понад 190 тисяч кримських татар.
За інформацією УІНП, 18 травня 1944 року понад 190 тисяч кримських татар були насильно депортовані, внаслідок чого багато хто втратив дім, батьківщину, рідних, а значна кількість – і життя.
У 2015 році Верховна Рада України офіційно визнала цей злочин комуністичного режиму геноцидом кримськотатарського народу. Це рішення базується на фактах умисних вбивств, заподіяння серйозних тілесних ушкоджень та навмисного створення життєвих умов, спрямованих на фізичне знищення кримських татар. Крім України, Канада, Латвія та Литва також визнали ці дії геноцидом. Україна продовжує активно працювати над подальшим міжнародним визнанням цього злочину.
Комуністичний режим СРСР, а згодом і росія, десятиліттями цілеспрямовано поширювали міф про кримських татар як зрадників. Ця ж риторика використовується країною-окупантом і нині для насаджування ворожнечі, утисків та розбрату в тимчасово окупованому Криму.
російська федерація заперечує геноцид кримських татар 1944 року та не бере на себе відповідальність за сталінські репресії та депортацію. Ба більше, після окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя у 2014 році РФ продовжила злочини тоталітарного радянського режиму та Російської імперії проти кримських татар. Це проявляється у репресіях та переслідуваннях, цілеспрямованому порушенні їхніх прав як корінного народу України, незаконному призові на військову службу, руйнуванні культурної спадщини, фальсифікації історії, мілітаризації освіти та суспільного життя.
Український народ, який сам зазнав переслідувань та репресій, ставши жертвою радянського геноциду Голодомору 1932–1933 років, повністю усвідомлює та поділяє біль депортації кримськотатарського народу. Це є спільною трагедією.
Через 80 років після депортації російська федерація продовжує тоталітарні, радянські за характером та імперські за духом традиції поневолення. Вона здійснює комплексні та системні репресії проти тих кримських татар, які не згодні з окупацією Кримського півострова, що наближає його звільнення. рф принесла в Крим політично мотивовані переслідування, насильницькі зникнення, вбивства, позбавлення свободи слова та віросповідання, а також мілітаризацію дитинства.
Поки злочини проти людяності та геноцид кримських татар не отримають адекватної міжнародної оцінки, завжди існує загроза повторення цієї страшної практики знищення національних спільнот, що й здійснює сьогодні країна-окупантка. Геноцид кримських татар є складовою російської колонізаційної політики та злочином проти людяності.
