Сьогодні, 28 серпня 2006 року, греко-католики та православні святкують празник Успіння Пресвятої Богородиці.
У літургійних книгах це свято має назву „Успіння Пресвятої славної Владичиці нашої Богородиці і Приснодіви Марії”.
День смерті Пресвятої Богородиці називається Успінням, бо її тіло після смерті не зазнало тління, а одразу з душею було взяте до неба. Немає історичних даних про те, як довго Божа Мати ще перебувала на землі після Христового Вознесіння, і коли, де і як Вона померла, бо про це у Євангелії нічого не згадано.
Празник Успіння належить до найстарших Богородичних празників. Він почався в Єрусалимі невдовзі після Собору в Єфесі. Первісне празнування пам'яті Успіння під впливом Єфеського Собору наголошувало радше привілей її Богоматеринства і тому звалося „Свято Марії-Богоматері”.
У 6 ст. цей празник отримує свою теперішню назву „Успіння Пресвятої Богородиці”. Спочатку не всі Церкви Сходу святкували Успіння одночасно. Олександрійський патріарх Теодосій приписав празнувати Успіння 6 січня, а празник її Внебовзяття 9 серпня. Етіопська Церква і сьогодні 6 січня празнує „Успіння тіла нашої Чистої, Святої, Славної Богородиці Діви Марії”, а 9 серпня „Вознесіння тіла нашої Діви Марії, Богородиці на небо”.
Вірмени святкують Успіння в неділю між 12 і 18 серпня. Інші Церкви празнували його 18 серпня. Цісар Маврикій поширив празник Успіння на цілу візантійську державу і наказав святкувати його 15 серпня, бо того дня він був осягнув перемогу над персами.
