Слухай онлайн
Культура  |  Історія

Страсті Христові: про що розповідають найдавніші українські ікони. Інфографіка

У Національному музеї у Львові імені митрополита Андрея Шептицького зберігається велика колекція ікон Страстей Христових XV – XVIII ст., з яких кожна є унікальною і має свою особливу іконографію.

Великі ікони страстей Христових відомі в українському мистецтві від ХV ст. Можливо, вони були поширені і давніше, але давніших пам’яток до нашого часу не дійшло. З точки зору  візантійської традиції, або ж давньоукраїнської княжої традиції, то цикли страстей розвиваються в мистецтві орієнтовно від ХІ ст. В той час вони ще були не повні і були поєднані разом з іншими празниковими євангельськими сюжетами. Їх малювали на стінах нави.

Інфографіка - Олена Бринь, Гал-інфо.
Інфографіка - Олена Бринь, Гал-інфо.
1/1

Традиція великих ікон страстей Христових розвинулася на основі монументальних зображень. Зокрема, коли церкви не мали стінопису, то ці ікони його заміняли. Відтак, на одній площині був відтворений весь страсний цикл. 

Сцени на давніх іконах завжди починаються з Квітної неділі, зі в’їзду Господнього у Єрусали. Також на іконах зображали сцену Тайної вечері, омивання ніг, моління про чашу (молитва в Гетсиманському саді), поцілунок Юди. Особливої уваги потребує сюжет зречення Петра: іконописці часто підкреслювали характерну деталь – зображення півня. 

Далі розміщали сюжети суду над Христом. Він відбувається так, як описано в Євангелії. Спершу у первосвящеників, потім у Пилата, а на пізніших іконах є ще суд в Ірода. Тоді йде бичування та глумління над Христом. Сцена, де Йосип Ариматейський прийшов до Пилата і попросив тіло. Далі йде поставлення хреста і дорога на Голготу, яка розгортається знизу до гори, до центральної частини ікони. Також зображали сцени розп’яття, зняття з хреста, оплакування і обов’язкові сюжети воскресіння Господнього.

Завжди Страсті завершуються Воскресінням, бо у тій давній традиції всі ті сумні події переживалися крізь призму Христового Воскресіння. 

На давніх іконах домінує центральна сцена, де зображене розп’яття Христове з пристоячими – це Богородиця, жінки-мироносиці та Іван Богослов.

Раніше Гал-інфо розповідало про сім знакових ікон, які можна побачити у виставкових залах Національного музею.

Пропонуємо до перегляде найдавніші ікони Страстей Христових

Страсті Христові ХV ст.

(Ікона зі с. Здвижень, що на межі Західною Бойківщини та Лемківщини (тепер – Польща). Виконана на липовій дошці)

Янгол збирає кров Спаса. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Янгол збирає кров Спаса. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Страсті Христові ХV ст. (Ікона зі с. Здвижень, що на межі Західною Бойківщини та Лемківщини (тепер – Польща). Виконана на липовій дошці)
Страсті Христові ХV ст. (Ікона зі с. Здвижень, що на межі Західною Бойківщини та Лемківщини (тепер – Польща). Виконана на липовій дошці)
Цикл Страстей. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Цикл Страстей. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Сцена зречення Петра. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Сцена зречення Петра. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Сцена де Йосип Арематейський прийшов до Пилата. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Сцена де Йосип Арематейський прийшов до Пилата. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Виставкова зала Національного музею у Львові імені митрополита Андрея Шептицького. Фото: Гал-інфо
Виставкова зала Національного музею у Львові імені митрополита Андрея Шептицького. Фото: Гал-інфо
1/7

На цій давній пам’ятці знову ж таки підкреслюється євхаристійна жертва Спаса, бо є ангел, який забирає кров у чашу. Внизу намальований череп Адама. Це теж має свою символіку. Кров з Христових ран падає на череп Адама і змиває первородний гріх. Таким чином люди отримали відкуп

Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст.

(Ікона зі с. Жогатин, Надсяння (тепер – Польща). Липова дошка із золоченням та срібленням)

Тіло Христа обгорнуте в тканину. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
Тіло Христа обгорнуте в тканину. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
читайте також Мешканців Львівщини закликали утриматись від пересування без нагальної потреби цими вихідними  У музеї Шептицького показали давні візерунки писанок  Ганущин: Великодній кошик можна посвятити вдома, в колі сім`ї  Великий четвер - Тайна вечеря Чистий четвер: українські традиції святкуваня  УГКЦ уклала молитовний чин Пасхального сніданку, для освячення пасок удома Велика середа - віддання Ісуса на страждання і смерть На Великодні свята працівники Нацполіції працюватимуть у посиленому режимі Музей Шептицького показав пам'ятні медалі та відзнаки. ХІХ-ХХ ст.  Страсний тиждень – Великий вівторок  ЧИТАЮТЬВИБРАНЕ У Львівській області підтвердили ще 12 випадків захворювання на COVID-19 COVID-19: на Львівщині підтверджено 14 нових випадків інфікування і одну смерть Головний медик Львова пояснив, чому на вулицях варто носити маски Зуб: шостий померлий від COVID-19 у Львові двічі мав негативний тест ГУ НП Львівщини придбало російське програмне забезпечення для відеоконференцій Володіна тисяча: коли пенсіонери отримають додаткову тисячу На Львівщині вантажівка в’їхала у житловий будинок. Фото На Львівщині створять транзитне кільце для вантажного транспорту, – Олег Береза За ніч на Львівщині з підозрою на COVID-19 звернулось три мешканці Жовкви Майже 30 вулиць Львова сьогодні будуть без електроенергії. Адреси БЛОГИ Утилітаристи читання. Книжкові уподобання українців ЮЛІЯ ОРЛОВА
читайте також Мешканців Львівщини закликали утриматись від пересування без нагальної потреби цими вихідними У музеї Шептицького показали давні візерунки писанок Ганущин: Великодній кошик можна посвятити вдома, в колі сім`ї Великий четвер - Тайна вечеря Чистий четвер: українські традиції святкуваня УГКЦ уклала молитовний чин Пасхального сніданку, для освячення пасок удома Велика середа - віддання Ісуса на страждання і смерть На Великодні свята працівники Нацполіції працюватимуть у посиленому режимі Музей Шептицького показав пам'ятні медалі та відзнаки. ХІХ-ХХ ст. Страсний тиждень – Великий вівторок ЧИТАЮТЬВИБРАНЕ У Львівській області підтвердили ще 12 випадків захворювання на COVID-19 COVID-19: на Львівщині підтверджено 14 нових випадків інфікування і одну смерть Головний медик Львова пояснив, чому на вулицях варто носити маски Зуб: шостий померлий від COVID-19 у Львові двічі мав негативний тест ГУ НП Львівщини придбало російське програмне забезпечення для відеоконференцій Володіна тисяча: коли пенсіонери отримають додаткову тисячу На Львівщині вантажівка в’їхала у житловий будинок. Фото На Львівщині створять транзитне кільце для вантажного транспорту, – Олег Береза За ніч на Львівщині з підозрою на COVID-19 звернулось три мешканці Жовкви Майже 30 вулиць Львова сьогодні будуть без електроенергії. Адреси БЛОГИ Утилітаристи читання. Книжкові уподобання українців ЮЛІЯ ОРЛОВА "Чорнобиль": вічна пам’ять МИКИТА ГАВРИЛЮК "); Погода 16.04.20, вечір Погода в Івано-Франківську +19° вологість: 22% тиск: 735 мм вітер: 8.0 м/с, західний Погода у Львові +18° вологість: 30% тиск: 734 мм вітер: 8.0 м/с, західний Погода у Кременчуці Погода у Стаханові загрузка... © 2005–2018 Агенція інформації та аналітики Передрук матеріалів тільки за наявністю гіперпосилання на galinfo.com.ua НОВИНИ ЛЬВІВ БЛОГИ СТАТТІ ФОТО ВІДЕО АНОНСИ АРХІВ АГЕНЦІЯ РЕКЛАМА ПОЛІТИКА ЕКОНОМІКА CУСПІЛЬСТВО КУЛЬТУРА ЗДОРОВ'Я СПОРТ КРИМІНАЛ НАДЗВИЧАЙНІ ПОДІЇ bigmir)net TOP 100 Tweet Facebook Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
Череп Адама омитий кров'ю Спаса. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
Череп Адама омитий кров'ю Спаса. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
Первосвященики дають гроші Юді за зраду. Страсті Христові. ХV-XVI ст. с. Жогатин. Фото - Гал-інфо.
Первосвященики дають гроші Юді за зраду. Страсті Христові. ХV-XVI ст. с. Жогатин. Фото - Гал-інфо.
Тіло Христа обгорнуте в тканину. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
Тіло Христа обгорнуте в тканину. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Жогатин. Фото: Гал-інфо
Воскресіння. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
Воскресіння. Страсті Христові ХV ст. Ікона з с. Здвижень. Фото: Гал-інфо
1/6

Ця ікона виділяється з поміж інших червоним кольором тла, який робить акцент на Страстях.

На цій іконі маємо ще один цікавий сюжет, коли Юда бере гроші від первосвящеників. Тут зображені чотири первосвященики, один із них дає Юді срібняки.

Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст.

(Ікона зі с. Трушевичі, Старосамбірщина, Львівська обл. Липова дошка, золочення).

Сцена глузування. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Сцена глузування. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Розп'яття. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Розп'яття. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
"Цар Слави". Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Зняття з хреста. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Зняття з хреста. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Сцена оплакування Спаса. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Сцена оплакування Спаса. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Христос явився жінкам-мироносицям. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
Христос явився жінкам-мироносицям. Страсті Христові кінець ХV – початок ХVІ ст. Ікона з с. Трушевичі. Фото: Гал-інфо
1/6

Ікона починається не з в’їзду в Єрусалим, а одразу зі сюжету, про знущання з Христа. Показано, як Пилат вивів Христа на суд юдеїв, тоді глузування, коли Христос у багряниці. Наступною іде велика сцена розп’яття. Вона багатофігурна. Ми бачимо чималу кількість жінок-мироносиць, а також Івана Богослова. Також іконописець намалював тіло Спаса, яке знімають з хреста. На давніх іконах тіло має Г-подібний ракурс, коли руки вже зняті, а ноги ще прибиті, і Никодим виймає кліщами цвяхи. 

Сюжет оплакування дуже емоційний. Жінка-мироносиця у розпачі тримається за щоки, що передає її горе. Інша здіймає руки до неба. Маємо тут лише одну сцену воскресіння, коли Христос являється жінкам-мироносицям.

Страсті Христові друга половини XVI ст.

(Ікона із церкви Вознесення Господнього, що у с. Багнувате (Турківський р-н,Львівська обл.)

Страсті Христові на давніх бойківських іконах

Нагадаємо, що на сьогодні Національний музей у Львові налічує понад 140 тис. експонатів. Він славиться найбільшою збіркою українських ікон не лише в Україні, але й у цілому світі. Тут налічується понад  4 тис. ікон.

Історія музею починається із 1905 року, коли з ініціатива митрополита Андрея Шептицького був заснований «Церковний музей». Основу збірки становлять твори сакрального мистецтва, тобто освячені речі, які використовували під час Літургії. Коли такі речі виходили з ужитку, їх спалювали, адже не можна було, щоб вони лежали без застосування. Митрополит Андрей Шептицький задумав заснувати музей, де б ці ікони зберігалися не лише як предмети культу, а як такі, що мають мистецьке значення.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ