Слухай онлайн
Історія

Створили мапу націоналістичного підпілля часів Другої світової

У мережі з'явилася інтерактивна карта українського руху опору в 1941-1944 роках. Охоплює усі області України.
Історки створили мапу, яка висвітлює поширення Україною мережі ОУН Фото: texty.org.ua

Про це інформує видання Gazeta.ua.

"Мапа висвітлює не весь рух опору в Україні, а мережу Організації українських націоналістів – бандерівців. Від обласного рівні і до рівня районів. Люди, які дивитимуться її матимуть візуальне уявлення про те, наскільки розгалуженим було підпілля ОУН, як рухались похідні групи і наскільки далеко сягав вплив українських націоналістів.

Осередки існували навіть у далеких від націоналізму Донецькій і Луганській областях, на Дніпропетровщині, Харківщині, у Криму. Складаючи її побачили багато неочікуваного. Наприклад Донеччина краще досліджена на предмет діяльності ОУН ніж Харківщина. Краще в Криму, ніж у Хмельницькій області. Карта руйнує стереотипи, що націоналісти існували лише на Заході України", - розповідає співавтор карти, історик Ігор Бігун.

Додатково можна знайти інформацію про багатьох діячів підпілля, які в повоєнні роки стали відомим у діаспорі.

"Письменник Іван Багряний проживаючи в Охтирці познайомився з учасниками похідних груп ОУН, з їх допомогою переїхав до Львова. Малював, створював патріотичні тексти та вірші у головному осередку пропаганди на Волині, в Карпатах. Потім разом із представниками Української головної визвольної ради виїхав на захід і опинився в Західній Німеччині. Розірвав зв'язки із ОУН та 1946 року заснував власну Українську революційно-демократичну партію. Соратник Івана Багряного хімік Петро Шинкар в часи окупації, як підпільник, очолював відділ освіти в районній управі Слов'янська, Донецької області

Іншим відомим оунівцем був Святослав Караванський, відомий філолог і дисидент. До ОУН долучився проживаючи в Одесі. Мав псевдонім "Бальзак". Керував осередком в місцевому університеті. Його навіть висували на керівні посади у міському проводі. В останні місяці румунської окупації він з іншими підпільниками відступив до Румунії, і щоб повернутися в Україну вступили до румунської розвідувальної школи. Їх десантували з літаків на території України, але схопили. Так він отримав перший вирок – 25 років ГУЛАГу", - розповідає дослідник.

Серед оунівців були навіть росіяни, колишні комсомольці, члени компартії чи кандидати, які переосмислювали становище України в СРСР. Долучалися до підпілля також учасники Української революції 1917-1921 років, які пам'ятали що боролися за незалежну УНР.

"Діяч Центральної Ради Кирило Осьмак долучився до ОУН проживаючи в Києві. Потім став президентом Української головної визвольної ради під псевдонімом Марко Горянський. Проживаючи у Маріуполі до ОУН приєднався колишній генеральний секретар харчових справ ЦР 56-річний Микола Стасюк. Вступали до підпілля старшини, козаки, які очолювали проводи у Вінницькій та Хмельницькій областях.

Літинський провід ОУН очолювала сестра отамана Шепеля Зинаїда. Одним із керівників ОУН на Черкащині був брат отамана Зеленого тощо. Завдяки карті значно більше людей дізнається про таких людей і визвольну боротьбу в їхніх регіонах", - підкреслює Ігор Бігун.

Ознайомитись із картою можна за посиланням.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ