Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Cуспільство

Суспільне мовлення може стати однією з умов вступу України до Європейського Союзу

Суспільне мовлення може стати однією з умов вступу України до Європейського Союзу. Так вважає Оудрюс Сяурусявічус, генеральний директор литовського суспільного мовника LRT, про що він заявив нещодавно під час круглого столу "Моделі фінансування суспільного мовлення". Про це повідомила PR-служба телеканалу UA:Перший.

"Якщо ви хочете в Європу, то почитайте документи про суспільне мовлення, які прийнято в європейських організаціях. Без цього вам там буде складно. Якщо ви цього не зробите, настане час, коли вам ставитимуть питання (про створення суспільного мовлення, – прим. ред.) – і це може стати навіть однією з умов вашого шляху в Європейський Союз", – сказав Оудрюс Сяурусявічус.

"Як створювали Суспільне у Литві? Це був довгий шлях: коли у 1996 році ухвалили відповідний закон, незалежне правління було створено, а моделі фінансування не було. І тоді ми залежали від погоди, доброї волі, настрою… того року фінансування дали, а цього відняли. Такий був посил від влади: як гарно працюєте, то додамо, а як погано – заберемо. Тільки розуміння, що добре, а що погано – у нас і в політиків протилежне. Коли ми вважаємо, що гарно працюємо, вони думають, що погано, – розповів генеральний директор LRT. – І тоді поступово парламент таки дійшов згоди, що потрібно вирішити цю проблему. І розробили певну формулу. Перший бюджет становив 32 млн євро. Це один із останніх бюджетів у Євросоюзі в перерахунку на одного мешканця. Проте найголовніше, що бюджет щороку збільшується потроху й не може бути меншим, ніж попередній. Це дає стабільність, допомагає планувати майбутнє. Тому в нас і HD з’явилося, і зарплати зростають, і рейтинги зростають. У нас три канали телебачення і три радіо. Коли прийшло це розуміння, сталося ось що. Ми погано працюємо, на думку нинішньої влади, але цей закон поміняти вже складно. Адже треба зібрати таку-то кількість голосів, треба, щоб Президент не ветував це, ще є думка суспільства, яке не схвалить цього. Треба і в Україні так зробити".

Також Оудрюс Сяурусявічус переконаний, що проблема з недофінансуванням суспільного мовника в Україні має суто політичний характер, адже кошти для фінансування НСТУ, як того вимагає закон, у держави є: "Сьогодні я трохи прогулявся Києвом, зустрівся з друзями. Знайомих тут у мене багато, і мені розповідають, що є гроші на телебачення України. Але одні гроші роздає Міністерство культури, інші – Міністерство інформації. Я от так приблизно порахував, що за тиждень можна зібрати 100 млн гривень. Бо ці гроші є, просто їх роздають самі міністерства для телепередач і так далі. А чому – то ми всі розуміємо. Вони самі хочуть керувати цими грішми, щоб ті, хто отримує кошти, були вдячні. Мені все зрозуміло і вам, думаю, теж".

Генеральний директор литовського суспільного мовника також запевнив, що змінити ситуацію з недофінансуванням НСТУ може лише розуміння політикумом того, що незалежний мовник – необхідна основа демократії в країні: "Щоб змінити це (недофінансування – прим. ред.), потрібна, по-перше, згода в парламенті й суспільстві, але передовсім у парламенті – що це мета, яку потрібно досягти. І тоді потрібна політична воля. Бо суспільне мовлення – потрібна річ для демократії України".

Нагадаємо, проект бюджету України на 2018 рік, за який 7 грудня проголосувала Верховна Рада України передбачає, що на розбудову суспільного мовлення виділено лише 776 мільйонів 563 тисячі гривень. Ця сума майже вдвічі менша за ту, що передбачена законом "Про суспільне телебачення та радіомовлення Україні". У ст. 14 цього закону передбачено, що держава забезпечує фінансування НСТУ у розмірі не менше 0,2 відсотка видатків загального фонду Державного бюджету України за попередній рік, тобто у 2018 році ця сума повинна була становити 1 млрд 539 мільйонів гривень.

Круглий стіл "Моделі фінансування суспільного мовлення" організований ПАТ "НСТУ" спільно з Офісом Ради Європи в Україні у межах проекту "Зміцнення свободи медіа та створення системи суспільного мовлення в Україні", Європейською мовною спілкою, Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення, Міністерством інформаційної політики України, громадськими організаціями "Детектор медіа", Центром демократії та верховенства права CEDEM та Інститутом масової інформації.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ