Напередодні Великодня важливо пам’ятати, що головне – не кількість страв, а можливість спокійно відсвяткувати його у колі найрідніших.
Фото: Depositphotos
Понад 20 градусів тепла прогнозують синоптики на Великодні свята цьогоріч. Так, сонячна погода у ці дні не дозволить господиням виносити усі страви на морозні балкони, як це робиться на Святвечір та Різдво. Тож і святкове меню рекомендуємо продумувати так, аби усі наїдки могли знайти своє місце у холодильнику.
До речі, питання економного і раціонального приготування страв на Великдень підіймали і майже 100 років тому в українській пресі. Зокрема, тижневик “Нове село”, селянський безпартійний часопис, який виходив у світ у 1930-х роках у Львові, також звертав увагу своїх читачів на те, що великоднє меню слід планувати ретельно, аби страви не псувались.
Тож поки ще допиваєте ранкову каву і плануєте списки продуктів, які слід придбати для приготування страв на святковий стіл, пропонуємо до прочитання унікальні тексти з газети “Нове село” за 1930 і 1933 роки про ощадливу підготовку до Великодня.
“Не напікайте забогато”
З газети “Нове село” від 13 квітня 1930 року
“Як вже свята – то всього мусить бути богато. Так думають собі наші господині та понапікають цілі гори пасок, баб, напечуть всякого мясива та наварять яєць. Того всього вистарчилоб на пів місяця, а не на три дні. І вистарчає. Декотра господиня має великодну паску ще на вознесення. Само собою розуміється, що богато з того марнується. Кілько то зварених яєць вже третього дня свят треба викинути, бо вже їх чути. Кілько то паски зацвіте сплісніє. А все тому, що наші господині роблять свята без вираховання. Скажіть самі? чи не ліпше спекти меншу паску, менше бабок, зварити менше яєць, але за те зараз по святах спечете собі свіжих булок чи баб.
Чиж не ліпше зварити в суботу лише тільки яєць, аби вистарчило на Великдень та на Великодний понеділок. В понеділок можна знову зварити їх трохи. Бо чейже свіжі яйця ліпші від несвіжих з почорнілим жовтком і вже чутних.
Подумайте!
Таксамо не печіть завеликих пасок. Минули вже ті часи, що памка мусіла бути велика, як млинський камінь. Зверху вона перепечеться, а в середині сире тісто. Бож не може бути інакше. А кілько то пожарів вибухає перед Великоднем через ті паски. Бо господиння мусить напалити так сильно, аби велика паска могла спектися. Та заки спечеться паска, то затліє коло комина повала або соломяна хата і ні паски ні свят.
Тож господині! змініть вже звичай великих пасок. Печіть малі і не богато, але зате перед Провідною неділею спечіть собі другий раз”.
“Святкуймо ощадно!”
З газети “Нове село” від 16 квітня 1933 року
“Перед святами сільські господині понапікають всего, тільки, що ще довго після свят є що їсти. Богато з того печива марнується, бо зараз після свят або й підчас свят зачинаються горячі дні, та шинка, яйця, паска зачинають псуватися.
Не будемо згадувати, кілько шкоди мають від того люди. Неодин тяжко захворіє, як наїсться несвіжого мяса чи яєць, що вже зачали псуватися. Тому треба трохи змінити святочні звичаї. Не напікаймо тільки всего, щоби аж стіл під тим вгинався. Зварім яєць тільки, щоби вистарчило на перший день свят. Другого та третього дня легко можна варити свіжі яйця. Будуть смачнійші і здоровші. Так само зі шинкою, ковбасами, то що. Вистарчить зварити чи напекти на два дні а на третій зваріть уже свіже. Пасок та баб не печіть більше, як на один тиждень, бо можуть сплісніти.
Зате хай не забракне приправи з цвіклових бурячків, тертого хрону, бо вони помагають добре перетравлювати товсту їжу і запобігають жолудковим забуренням у тих, що передше мало їли мясних страв, бо був піст, а під час свят їдять її богато.
Ще на одно хочемо звернути увагу і на теплі страви. Буває, що декотра господиня через цілі свята не варить теплої страви та тільки подає студене мясиво. Це не добре. Жолудок, що навик до теплих страв, не сміє так несподівано без них обходитися. Для того навіть на сам Великдень не лінуйтесь підпалити в кухні і запарити принайменше трохи чаю або кави. Але підчас свят давайте чай чи каву трохи сильнійшу, не конечно дуже солоджену. Найліпше чорна кава – вона добре управильнить травлення тяжко стравної мясної їжи.
Ще на одно звернемо увагу: підчас свят, тому що споживається богато мясних, перчених і солених страв, а мало воднистих борщів чи юшок (зупів), тому дуже хочеться пити. Треба бути осторожним і пити якнайменше води. А вже за ніщо в світі не пити зараз після товщного холодного мяса бо легко можна збавити собі жолудок і набавитися ріжних катарів. Тому ми радимо після обіду попити чаєм або кавою, а воду пити щойно пізнійше, як вже жолудок на добре розпочав свою травлячу працю”.
