Щоразу глядачі театру Заньковецької бачать святково вбрану сцену, охайний зал, смарагдові крісла, фойє з мармуровою крихтою… Та чи спадало вам на думку, що це не весь театр, а тільки його парадна одежина? Журналістка Гал-інфо знайшла таємні кімнати та раритетні інструменти, побувала у підземеллі театру та взібралася на дерев’яні ферми даху. Та почала з пошуку коней.
Велетенська споруда Національного академічного українського драматичного театру ім. М. Заньковецької (колишній театр фундації графа С. Скарбека) належить до кращих зразків львівської архітектури класицистичного стилю.
Сувора простота, скупий, майже відсутній декор, симетрія і врівноваженість об’ємів, гранична чіткість і ясність композиційного рішення – все це опинилось на території Східної Галичини із австро-німецьких країв. Будівництво тривало з 1836 по 1842 рік.
Усі фасади споруди композиційно схожі між собою. Головний з них – південний – це виділений портик із шістьма іонійськими колонами великого ордеру, під який згідно з передбачливо проведеними обрахунками могла в’їхати навіть трійка коней. Він опирається на криту парусними склепіннями аркаду під’їзду.
Історія квадриги з кіньми
У розмові з Гал-інфо заступник генерального директора з капітального ремонту театру Роман Порада розповів про скульптуру, яка прикрашала фасад.
«У 1841 році над центральним входом на фронтоні театру була встановлена дерев’яна скульптурна композиція. Покровитель мистецтва Аполлон у квадризі коней (в античній колісниці) неначе несеться вперед. У 19 ст. вона символізувала приналежність будинку до осередку муз. Тобто храму, де створювалося театральне мистецтво".
Куди поділась скульптура?
За словами Романа Поради, у травні 1847 року під час сильної зливи Аполлон разом із квадригою завалився від власної ваги на землю.
Сьогодні з минулого пишного декору на зовнішній стіні над центральним входом порталу збереглась лише літера «W» гербу «Абданк», до якого належав граф Станіслав Скарбек.
Достеменно невідомо, хто був автором цього витвору мистецтва. Подейкують, що міг бути Фрідріх Польман – перший декоратор театру.
Вершники на сцені
Начальник відділу контролю за виконанням робіт з капітального ремонту та реконструкції театру Леся Глушко додала ще одну цікаву історію.
«До речі, говорячи про коней, варто сказати про те, що на час завершення будівництва театр був напрочуд сучасною інженерною спорудою. Так, наприклад, у дворах були влаштовані помости, якими могли заїжджати на сцену вершники на конях, запряжені вози й карети. До численних приміщень будівничі додали й стайню, розраховану на 36 коней», – розповіла Леся Глушко.
Читайте післязавтра про те, що ми знайшли на даху театру - ферми.
Таємниці театру Заньковецької: звідки на даху ферми?
Примітка. Використано матеріал із журналу «Театральна бесіда». А також інформацію з видання для міжнародної науково-практичної конференції «Будівля театру Скарбка (Скарбека): пам’ять австрійського, польського та українських народів»
