На Донеччині, поблизу селища Коютіне рятувальники виявили тіла шести гірників, які зникли після вибуху наприкінці лютого на нелегальній копанці із видобутку вугілля. Аварійні роботи ускладнені тим, що виробки дуже загазовані та не обладнані як належить. У невеликих містах Донбасу люди йдуть працювати у подібні копанки, в яких не дотримуються жодні норми безпеки.
Саморобні копальні або копанки виникли на Донбасі в 90 роки минулого століття, після закриття багатьох легальних копалень. Закриті шахти не завжди повністю відпрацьовані. Іноді копанки виникають на їхньому місці, а іноді там, де пласти вугілля залягають досить близько до поверхні.
Голова Донецької облдержадміністрації Андрій Шишацький повідомив, що затримали одного підозрюваного в організації копанки у селищі Каютине. Що ж стосується боротьби з видобутком у таких шахтах він заявив: «Йдуть паралельно два процеси — легалізації та процес незаконного видобутку вугілля на тих копанках, які не легалізовані. І поки це питання буде йти повільно. Тут більше навіть роль депутатів обласної ради та відповідної комісії. Для того, щоб прийняти рішення по легалізації тієї чи іншої копанки, це серйозна має бути комісійна робота. Я вже розмовляв з керівниками правоохоронних органів та вказав їм на те, що треба посилити тиск та знайти способи. Я готовий і з обласного бюджету це фінансувати, але потрібно знайти механізми», – сказав Андрій Шишацький.
Лідер Незалежної профспілки гірників України та народний депутат від БЮТ Михайло Волинець у коментарі Радіо Свобода пояснив, що просто легалізацією шахт проблеми не вирішити.
«Копанки кришуються або генеральними директорами вугільних об'єднань, або, в першу чергу, працівниками міліції, прокуратури, мерами шахтарських міст. Це також іде під прикриттям обласних адміністрацій. Вугілля, яке видобувається незаконним способом, воно збувається через шахти. Кошти державної підтримки також скеровуються на забезпечення такого тіньового вугілля. Тіньовий ринок вугілля в Україні складає приблизно 5 мільйонів тонн, це більше мільярда гривень», — зазначив Михайло Волинець.
Гірничий інженер із Донецька Ігор пояснює логіку людей, які йдуть працювати на копанки. На це штовхає безробіття.
«Це зарплатня сьогодні та зараз. Нормальний виробіток такий, нормально підготовлений з хорошими людьми, працює осіб 10, вони близько 100 тонн видобувають на день. По 120 гривень за тонну вони отримують, але треба поділити на 10 людей. Приблизно добувши 100 тонн, вони заробили по 10 тонн — по 1200 гривень, але віднявши різні нюанси: електроенергія там, бензин, туди-сюди, це вони сплачують. Тобто, на день можна заробити 500-600 гривень одній людині», – підрахував гірничий інженер.
Безробіття та корупція — два кити, на яких тримаються копанки Донбасу. Прогнози фахівців однозначні — найближчим часом побороти цю проблему не вдасться.
