Інститут енергетичних досліджень склав рейтинг десяти найбільш резонансних подій жовтня 2011 року в паливно-енергетичному комплексі України – «Енергетична ДЕСЯТКА».
(Рейтинг формували на основі трьох принципів: важливість події для нинішнього стану ТЕК, резонанс події серед громадськості і вплив того події на майбутнє).
1. Вирок Тимошенко не допоміг в газових переговорах
Віктор Янукович і його оточення вибрали найбільш жорсткий варіант переслідування екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Печерський райсуд Києва визнав Тимошенко винною в перевищенні владних повноважень при висновку газових контрактів в 2009 році і засудив її до семи років позбавлення волі.
Звинувачувальний вирок Юлії Тимошенко довгий час розглядався українською владою як додатковий аргумент тиску на Росію в переговорному процесі по газу. Це повністю перечить договорам, що діють, між «Газпромом» і «Нафтогазом», які передбачають вичерпний опис процедури перегляду згоди. Аргументи у вигляді перевищення владних повноважень окремим чиновником – Юлією Тимошенко, яка до того ж не підписувала документи в січні 2009 року, не допомогли би українській стороні в разі початку розгляду з «Газпромом» в Стокгольмському арбітражі.
Після оголошення вироку Юлії Тимошенко хід переговорного процесу з Росією про ціну і умови транзиту російського газу не змінився. Схоже, російській стороні вдалося схилити Україну до передачі частини власної ГТС в управління міжнародному консорціуму в обмін на зниження ціни на імпортний газ до рівня $240-260 за тисячу кубометрів. «Нафтогаз» також перейде на часткову оплату російського газу рублями. Про подробиці «великого пакету домовленостей» з Росією українська влада обіцяла поінформувати громадськість в найближчий час.
2. Нафтогаз виставили з внутрішнього ринку
Вищий господарський суд поставив крапку в розгляді справи про участь НАК «Нафтогаз України» в СП «Укргаз-Енерго». Віднині «Нафтогаз» не є засновником «Укргаз-Енерго». Держкомпанія втратила близько 2 млрд грн дивідентів від діяльності СП в 2006-07 р.р. і остаточно програла боротьбу за місце на створюваному ринку газу в країні.
Основним наслідком вирішення Вищого господарського суду стало завершення процесу витіснення державного «Нафтогазу» із створюваного ринку природного газу в Україні. У роки своєї активної роботи «Укргаз-Енерго» фактично позбавив «Нафтогаз» можливості постачати газ промисловим підприємствам – єдиній категорії споживачів, що забезпечувала прибутковість продажу палива. В даний час, коли втратили силу всі введені урядом Тимошенко обмеження на діяльність недержавних суб'єктів на ринку газу, «Укргаз-Енерго» з легкістю може повернути собі значну частку ринку газопостачань. Єдиною необхідною умовою для цього є досягнення домовленостей з «Газпромом» - монополістом по імпорту газу до України.
Враховуючи інтерес «Газпрому» до роздрібних ринків газу суміжних країн, вірогідність досягнення такого компромісу представляється досить високою. Офшорні структури Дмитра Фірташа можуть запропонувати «Газпрому» придбані ними впродовж останніх років пакети акцій в регіональних газопоставляючих компаніях України. Не виключено, що можливість даної операції обговорюється в ході багаточисельних візитів офіційних представників України до Москви.
3. В Україні стартував опалювальний сезон
В Україні почався опалювальний сезон. Не дивлячись на обіцянки представників влади навести лад у сфері комунального господарства і розрахунків за природний газ, підприємства ТКЕ увійшли до опалювального сезону з боргами за газ в розмірі близько 4 млрд грн за електроенергію – більше 300 млн грн. Наближення парламентських виборів змусить владу, що діє, провести опалювальний сезон 2011-2012 р.р. без збоїв. Після його завершення вірогідним сценарієм є початок приватизації і концесії підприємств ТКЕ. У жовтні Кабмін вже санкціонував передачу в концесію Харківської ТЕЦ-2, за умови переходу підприємства з природного газу на вугілля.
4. Фірташ додасть до своєї імперії облгази
Кабмін доручив «Нафтогазу» до 11 листопада передати ФГИ для подальшої приватизації пакети акцій 48 регіональних газопостачальних компаній (облгазів). Згідно з рішенням Кабміну, при передачі пакетів акцій облгазів в «Нафтогазу» повинні зберегтися 25% компаній. У випадку, якщо держкомпанія володіє меншим пакетом, то він повністю передається ФГІ.
Умови приватизації облгазів виписані під вузький круг потенційних покупців і фактично позбавляють сенсу участі в ній інших інвесторів, які могли б профінансувати модернізацію і розвиток локальних газових мереж. Приватизація міноритарних пакетів переслідує одночасно дві мети. По-перше, позбавити «Нафтогаз» залишків контролю над газорозподіляючими підприємствами країни, оскільки володіючи 25% акцій АТ держкомпанія практично не зможе вплинути на вирішення зборів акціонерів.
По-друге, забезпечити можливість «дешевої доприватизації» облгазів, в яких найбільший власник Дмитро Фірташ доки не має в своєму розпорядженні контрольних пакетів акцій. Сам він в публічних інтерв'ю заявляв про те, що контролює до 2/3 ринку розподілу газу в Україні
Розпродаж держпакетів акцій облгазів наблизить Дмитра Фірташа до створення інтегрованого холдингу в сфері постачань і реалізації природного газу в Україні.
5. У Криму завершено будівництво найбільшої сонячної електростанції в Європі
Австрійська Activ Solar завершила будівництво четвертої і останньої черги сонячного парку «Охотниково» – одній з найбільших сонячних фотоелектричних установок з будь-коли побудованих в Центральній і Східній Європі.
Реалізація такого крупного проекту, яким є сонячний парк «Охотниково», дозволить понизити енергозалежність кримського півострова. Після введення в експлуатацію фотоелектричної станції «Охотниково» загальна потужність об'єктів сонячної енергетики в Криму досягла 107,5 МВт, що складає близько 10% від загального вжитку на півострові.
Станція «Охотниково» загальною потужністю 80 МВт розташована більш ніж на 160 гектарах і складається з приблизно 360 000 модулів. Станція вироблятиме 100 000 МВт електроенергії в рік, і зможе скоротити викиди вуглекислого газу до 80 000 тонн в рік. Сонячна електростанція зможе задовольнити потреби в електроенергії близько 20 000 домогосподарств.
6. ДТЕК інтегрується в рублеву зону
Амбітні плани з придбання енергетичних активів диктують Донецькій паливно-енергетичній компанії потребу в залученні кредитних ресурсів. ДТЕК домовилася про здобуття кредитів в російських рублях в дочірнього банку російського ВТБ Russian Commercial Bank Limited і Ощадбанку Росії на суму еквівалентну $820 млн.
З врахуванням початку другої хвилі фінансової кризи і девальвації рубля ДТЕК може отримати вигоду від залучення рублевого кредиту. Оскільки основну частину виручки ДТЕК формує за рахунок валютних вступів, то у випадку девальвації російського рубля компанія Ахметова заощадить при виплаті кредиту.
Та обставина, що одна з найбільших енергокомпаній країни переорієнтовувалася із західного кредитного ринку на російський, свідчить про активізацію інтеграційних процесів між Україною і Росією.
7. Азербайджан підсилює позиції на енергоринку України
Впродовж місяця азербайджанські компанії заявили про намір підсилити свою присутність на українському енергоринку. Державна SOCAR реалізує плани по подвоєнню мережі АЗС в Україні і почала переговори з російським «Лукойлом» про придбання що простоює з осені 2010 років Одеського НПЗ. Поки не увінчалися успіхом плани транзиту азербайджанської нафти по нафтопроводу Одеса-Броди і далі по північній гілці МН «Дружба» в Польщу і Чехію.
Керівництво «Укртранснафти» задекларувало готовність провести відповідні переговори з Польщею, хоча проект ще не дістав схвалення білоруської влади. Транзит азербайджанської нафти по південній гілці «Дружби» у напрямі європейських країн заблокований словацькою SPP. Збільшенню об'ємів переробки азербайджанської нафти на українських НПЗ заважає низька глибина переробки, при якій вироблені нафтопродукти не можуть конкурувати за ціною на внутрішньому ринку.
8. Російські компанії намагаються дестабілізувати ринок нафтопродуктів
Дві найбільші російські нафтові компанії – ТНК-ВР і «Лукойл» зробили різкі заяви відносно перспектив роботи на українському ринку. Нафтопереробний завод, що належить ТНК-ВР, Лісічанській назвав умовою максимального використання своїх потужностей, відмови від давальницької переробки і переходу на постачання внутрішньоукраїнського ринку введення імпортних мит. Президент НК "Лукойл" Вагіт Алекперов заявив, що нинішня ситуація в Україні не стимулює розвиток нафтопереробки і на місцевому ринку переважає імпортна продукція.
Публічні заяви представників російських нафтокомпаній підсилюють позиції глави Міненерго Юрія Бойко в питанні введення мит на нафтопродукти.
Раніше Міністерство лобіювало ініціативу про введення мит на бензини у розмірі Eur130/тонна, на дизпаливо – Eur80/тонна. Введення мит на імпорт нафтопродуктів може корінним чином перекроїти внутрішній ринок. Найбільш серйозними будуть втрати імпортерів нафтопродуктів і мереж АЗС, які пропонують споживачам якісніший імпортний бензин – ОККО, WOG та ін.
9. ТВЕЛ торгується з Україною за проектом заводу по виробництву ядерного палива
Російська компанія «ТВЕЛ» заздалегідь оцінила вартість будівництва заводу з виробництва ядерного палива в Україні в $300-350 млн. В даний час ведеться розробка ТЕО, в рамках якої повинна відбутися передача технологій виробництва ядерного палива українській стороні.
Конкурентом російського «ТВЕЛ» була американська компанія Westinghouse, в якої виявилося менше досвіду роботи з українськими АЕС, і політичних можливостей для лобіювання своїх інтересів.
В рамках торгів довкола підприємства вартість заводу може збільшитися з $300-350 млн, до $600 млн. Україні також може бути відмовлено в наданні технологій з виробництва ядерного палива.
10. Зростає напруга у відносинах між «Газпромом» і Євросоюзом
Розбіжності з енергетичними компаніями ЄС відносно зміни ціни на газ і принципу формування ціни закінчилися обшуками в офісах європейських партнерів «Газпрому». У відповідь прем'єр Росії Володимир Путін різко розкритикував Третій енергетичний пакет і в черговий раз звернувся до влади ЄС не перешкоджати «Газпрому» в питаннях придбання газорозподільних компаній і теплоелектростанцій.
Не дивлячись на багаточисельні заяви вищих держчиновників, Україна відмовилася від варіанту перегляду газових контрактів, що діють, в Стокгольмському арбітражі. Отже, Київ не зможе отримати значиму вигоду від охолодження стосунків «Газпрому» і ЄС.
