16 березня 1944 р. на Яворівщині виникла перша сотня УПА, яку очолював Михайло Вархоляк («Роман», «Роберт», «Лісовий»), родом із села Новосілки. Проте очолював її недовго, лише до 10 квітня 1944 року.
Згодом командування перебрав «Лев», імовірно це був Іван Лень.
Відділ, який отримав назву «Переяслави», спочатку займався вишколом, згодом перейшов і до бойових дій.
Для переходу німецько-радянського фронту «Переяслави» розділилися та законспірувалися в селах Рогізно, Бунів, Хоросниця та Селиська.
22 липня 1944 р.радянська армія зайняла Немирів, 23 липня – Краковець, 24 липня – Яворів і Судову Вишню, 25 липня – Мостиська.
У липні того ж року у с. Іваники заходами референта Українського Червоного Хреста Марії Шудравої («Жені») було організовано польовий шпиталь, в якому обов'язки головного лікаря виконував Юрій Липа. Шпиталь від 22 липня приймав поранених із сотні «Переяслави» з рою, яким командував Нестор Романець«Чорний».
На початку серпня на базі рою організовано сотню на чолі з командиром «Петренком» (ім’я та прізвище невідоме). Станом на 19 серпня того ж року цей відділ нараховував 44 стрільці.
Ще одну сотню УПА було організовано на базі Завадівського куща на початку серпня 1944 р. у лісах на північному заході повіту. Командиром її став Андрій Тучапець, псевдо «Верх»,«Олег». На 24 серпня цей відділ нараховував 116 стрільців.
Єдиного військового командування усі чотири сотні не мали, як і не мали зв'язку зі штабом воєнної округи «Буг». Їх діяльність координував повітовий провід ОУН, яким керували провідник Володимир Кунанець («Інгул», «Прут») та його заступник, референт пропаганди Євген Смук («Клим», «Березюк»). Функції командира спочатку двох, а відтак і чотирьох сотень на себе взяв провідник «Ореол» (імовірно це був Лев Шкреметко («Галич», «Декан»)).
На основі сотні «Переяслави» виник однойменний курінь, який складався із трьох сотень («Лева», «Дністра» та «Петренка») і нараховував 600 стрільців під загальною командою «Дністра».
Стосовно ж подальшої долі першого сотенного на Яворівщині Михайла Вархоляка, то вона склалася трагічно. 6 січня 1945 р. його разом із стрільцем УПА Гнатом Сасом більшовики повішали біля Народного дому в місті Яворові.
Один з наших респондентів Богдан Жеплинський, який на той момент був випускником однієї з яворівських шкіл, розповідає про ті події:
«На самий Святий Вечір сталася така подія. Повісили двох хлопців, яких зловили з УПА. Повісили на Ринку прилюдно. [...] Коли йдем додому, мимо проходимо. Я собі занотував тих хлопців, які там були: Гнат Сас і Михайло Верхоляк. Оба вони були в УПА. Михайло був навіть сотенним. І 6 січня 1945 року їх повісили в Яворові на Ринку. Ми зібралися всі своєю радою. І дівчата нас підтримали. І рішили, шо в знак протесту, в знак жалоби цілий рік не будем танцювати. Забули ми зовсім, що в нас іде вечір випускний, але ми всі поклялися. Підходить випускний вечір, і ми ніхто не танцюєм. Школа дала оркестр – маєте свій оркестр, маєте хор, а ми не танцюєм всі абсолютно, бойкотуємо. Ми свій випускний вечір провели як такий спротив, як жалобу по тих хлопцях, яких повісили в Яворові».
Джерело: Локальна Історія.
