Слухай онлайн
Історія

6 січня 1982 року помер бандурист і вояк Василь Ємець

“Василь Ємець в рядах Української Армії з бандурою кріпить її дух, сталить її волю до перемоги, загоює її рани бальзамом цілющої пісні”

Ємець Василь Костьович (15.12.1890, с. Жабарівка, тепер смт Шарівка Богодухівського р-ну Харківської обл. – 6.01.1982, США). Бандурист-віртуоз, бандурний майстер, учитель; учасник Визвольних змагань у складі куреня військового міністерства УНР (01.1918 та полку ім. Гетьмана Петра Дорошенка 1-ї Синьої дивізії (03 – 04.1918).

Навчався у Харківському та Московському університетах, музичні студії продовжив у Берліні та Празі. Перший публічний виступ – 6 грудня 1911 р. в м. Охтирці. Відтоді багато і плідно концертував. Організатор Першої кубанської кобзарської школи (м. Катеринодар, 1913). 

Вчителював у Сосницькій дівочій гімназії (1917 – 1918). Учасник оборони Києва у складі куреня військового міністерства УНР (01.1918). Учасник походу на Київ об’єднаних українських армій (літо 1919). Борис Монкевич писав про нього: “Василь Ємець в рядах Української Армії з бандурою кріпить її дух, сталить її волю до перемоги, загоює її рани бальзамом цілющої пісні”.

Організатор Першої державної капели бандуристів (Київ, 1918) та Другої капели бандуристів (Прага, 1923). На еміграції концертував у ЧСР, Бельгії, Франції, Канаді й США. 

Автор праць: “Кобза. Скільки слів про український національний інструмент та його походження” (Берлін, 1921), “Кобзарі старих часів” (Берлін, 1921), “Кобза та кобзарі” (Берлін, 1923), “У золоте 50-річчя на службі Україні” (Голлівуд – Торонто, 1961).

Помер у США.

Роман Коваль, (м. Київ)

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...