9 листопада 1924 року у харківському державному драматичному театрі ім. І. Франка відбулася прем’єра п’єси Миколи Куліша “97”. Режисером постановки та виконавцем головної ролі був Гнат Юра, художник – Матвій Драк. Лише за рік після написання п'єсу поставили в Нью-Йорку та інших містах США.
Прем’єра відбулась тріумфально. 32-річний автор п’єси став знаменитим. Працював він над твором протягом листопада 1923 – червня 1924-го. Перший варіант драми, згодом перероблений автором, називався «Голод». На початку п’єси було зазначено: «Доби голоду 1921 — 1922 років на Херсонщині». Про голод 1921-го на півдні України Куліш знав прекрасно, бо саме тоді працював на Херсонщині. «Усе, що відбувалось взимку неможливо описати словами. – записав письменник у щоденнику, – Вчителі, доведені голодом до відчаю відправляли гінців з проханням про допомогу до «Укрнаросвіти». Гінці розповідали про страшні картини голоду. Дороги та поля вкриті трупами. В двух селах зареєстрували випадки людоїдства. Рідні вбивали дітей, вночі розбирали і ставили до печі варити... Дитячі будинки перетворились на лікарні та трупарні, звідки щодня на кладовище виносили по декілька дитячих тіл. Весною голод став нестерпно жорстоким, ненаситним. Запах прілої землі, молодої трави збуджував голодних людей, доводячи їх до галюцінацій, до божевілля». Ці події стали основою п'єси. Згодом, цензура змусила автора змінити час дії п’єси, віднісши його в 1923-й. Також переробити кінцівку.
Під час вистави жінки в залі непритомніли, тож біля театру чергувала карета швидкої допомога. Куліш був радий, що враження саме таке – "щоб глядачі не плескали в долоні, а мовчки й суворо вийшли з театру й знали, що голод і революція залишаються голодом і революцією".
Франківці давали п'єсу понад 100 вечорів поспіль із аншлагами.
Підготувала Наталя Слобожаніна УІНП.
