Сьогодні, 27 жовтня 2006 р. у Львові розпочалася нарада з питань збереження дерев’яної сакральної архітектури за участі представників влади, релігійних організацій, головного управління МНС у Львівській області та Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. З доповіддю про Стан та Заходи щодо збереження дерев’яної сакральної архітектури у Львівській області виступив заступник голови Львівської ОДА Тарас Батенко, який розповів що на території області розташовано 1235 культових споруд, серед них – 599 споруд (церкви та дзвіниці) пам’ятки архітектури, з них 398 – пам’ятки національного значення, 601 – місцевого. Особливе місце в історико-культурній спадщині області займають пам’ятки дерев’яної сакральної архітектури, яких на території області є 611: „На жаль, багато об’єктів та пам’яток дерев’яної архітектури сакральної архітектури з різних причин перебувають в незадовільному стані і потребують заходів, як щодо обліку, вивчення, так і проведення ремонтно-реставраційних робіт, або й забезпечення прав на існування” — зазначив Тарас Батенко — „За радянських часів більшість сакральних дерев’яних споруд не використовувалися за призначенням. Значна їх частина перебувала без належного догляду та утримання, а це призвело до їх масової руйнації. Треба визнати, що ситуація за роки незалежності щодо пам’яток дерев’яної архітектури не змінилася. Ситуація в Україні не дає поки-що можливості вести реставраційно-охоронні роботи належним чином, в першу чергу через брак фінансування на пам’ятко-охоронну справу.”
За даними Головного управління МНС у Львівській області у 2002 році виникло сім пожеж у дерев’яних церквах – пам’ятках архітектури, у 2003 – дев’ять, 2004 – п’ять, 2005 – три, 2006 – сім. За результатами перевірок найпоширенішими недоліками протипожежного захисту культових споруд стосуються їх технічного оснащення є відсутність або несправність автоматичної пожежної сигналізації, невідповідність екектромережі вимогам правил облаштування електромереж, незабезпеченість об’єктів в належній кількості первинними засобами пожежегасіння а також запасів води для пожежегасіння. Реальним фактором виникнення пожеж є використання в приміщеннях культових споруд відкритого вогню у вигляді свічок при наявності великої кількості дерев’яних поверхонь. У більшості споруд дерев’яні конструкції необроблені вогнетривким розчином і у випадку виникнення пожежі, як правило займаються миттєво і згоряють дотла.Згідно з офіційною довідкою Головного управління МНС у Львівській області із 27 липня 2006 року залишається невиконаним 69% протипожежних заходів, приписів Державного пожежного нагляду, термін виконання яких вийшов. На 351 об’єкті електрообладнання та електромережі експлуатуються з порушенням вимог влаштування електроустановок, не проводяться планово-попереджувальні ремонти та огляди електрообладнання, до цього часу 827 будівель та споруд не обладнано установками протипожежної автоматики.
„Відділом охорони культурної спадщини було підготовлено та розіслано в травні цього року по всіх єпархіях всіх конфесій листи-звернення про допомогу та співпрацю у збереженні церков” — розповів Тарас Батенко — „У листі йшлося про обов’язок виконавчих органів, релігійних громад укласти з відділом охорони договори на використання пам’яток та погодити програму планової інвентаризації церков та культового майна – творів сакрального мистецтва. На жаль лише Львівська єпархія УГКЦ відреагувала на це, видавши відповідне розпорядження владики Ігоря Возьняка, архієпископа Львівського”.
За словами заступника голови Львівської ОДА метою створення цілісної системи збереження, взаємопов’язаних дій скерованих на розробку та впровадження адміністративно-правових, науково-методичних, архітектурно-реставраційних, культурно-просвітницьких, фінансово-економічних заходів, направлених на збереження, використання та популяризацію пам’яток дерев’яної сакральної архітектури області необхідно розробити та подати на сесію ЛОР Регіональну програму збереження дерев’яної сакральної архітектури на період 2007-2012 років та передбачити необхідне фінансування вже на наступний рік. Основними завданнями програми повинні стати: забезпечення захисту, консервації, реставрації, музеєфікації та раціонального використання нерухомих об’єктів культурної спадщини, забезпечення фінансування визначених програмою заходів за рахунок коштів обласного бюджету та інших джерел фінансування не заборонених законодавством, створення умов для сучасної туристчної інфраструктури, як одного з основних джерел залучення коштів для подальшого фінансування заходів. Основними заходами програми є проведення комплексного обстеження, інвентаризації, виділення та взяття на державний облік пам’яток дерев’яної сакральної архітектури на території області з урахуванням їх історико-культурної значимості та створення відповідної бази даних, вивчення технічного стану, проведення наукових досліджень та виготовлення необхідної проектно-кошторисної документації на пам’ятки, які знаходяться в аварійному стані, проведення комплексу першочергових консервацій них ремонтних робіт, проведення моніторингу пам’яток дерев’яної сакральної архітектури, визначення режиму їх збереження та порядок використання.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ