Секретар Львівської міської ради Володимир Квурт обурений призначенням Дмитра Табачника на посаду міністра освіти та науки. Про він заявив на засіданні виконкому ЛМР сьогодні, 12 березня.
Від початку засідання виконкому В. Квурт запропонував обговорити питання щодо призначення «українофоба» Дмитра Табачника міністром «такого важливого міністерства». Однак на пропозиції ніхто з членів виконкому не пристав.
Тему Табачника Володимир Квурт знову порушив, коли розглядалось питання про оформлення права державної власності на будівлі на вул. Кримській, 30, вул. Митній, 1, вул. Пулюя, 36, 38. Це гуртожитки, що належать львівським вишам. В такий спосіб вони намагались дістати фінансування на ремонт у межах підготовки до «Євро-2012». Однак В. Квурт вважає, що оформлення права державної власності на ці будівлі призведе до того, що за урядування Табачника їх буде розпродано. «Спочатку закриють українські навчальні заклади, а потім все продадуть», – заявив Квурт.
Отож, гуртожиткам не дозволили переоформити право власності.
Натомість наприкінці засідання виконкому В. Квурт роздав журналістам копії свого звернення до Генпрокурора О. Медведька від 22.10.2009 р., в якому просить порушити проти Д. Табачника кримінальну справу за статтю «От Риббентропа до майдана. Парадоксальные последствия сталинской внешней политики» («Известия» 23.09.2009). Ось витяги зі статті: «у нас с галичанами разные враги и разные союзники… галичане практически не имеют ничего общего с народом великой Украины ни в ментальном, ни в конфессиальном, ни в лингвистическом плане.. их герои (Бандера, Шухевич) для нас – убийцы, предатели и пособники гитлеровских палачей»; «и сегодняшняя антиукраинская, антироссийская, антиевропейская и даже античеловеческая политика украинского руководства – в значительной мере результат галицкого засилья в украинской политике»; «последние же пять лет галицкого засилья так близко подвели государство к грани, за которой крах, распад, гражданский конфликт, что галичане должны быть заинтересованы покинуть если не Украину, то, по крайней мере, ее властные институты».
В. Квурт отримав відповідь Генпрокурора, в якій зазначено, що «законодавством України не заборонено висловлювати точку зору з приводу внутрішньої політики в Україні».
