У Львові, у Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького і Свято-Іванівська Лавра Студійського Уставу УГКЦ 17-19 листопада відбулася міжнародна наукова конференція «Засновники та монахи Свято-Іванівської Лаври Студійського уставу УГКЦ (1927-1946 рр.)». За підсумками конференції учасники прийняли резолюцію. Про це на своїй сторінці у соціальній мережі Фейсбук повідомив керівнику Постуляційного Центру Монастирів Студійського Уставу УГКЦ, єрм. Юстинові Бойко, передає Гал-інфо.
Учасники міжнародної наукової конференції звертаються до відповідних органів державного та місцевого самоврядування, представників церковного проводу, керівництва Музею та Лаври, з деякими пропозиціями.
Зокрема, завершити процес надання Лаврі та її складовим статусу пам’яток історії. (Згідно класифікації пам’яток за видами - статус історичного місця зі складовими частинами).
Такий крок дозволить визначити територію Лаври як пам’ятки в цілому, в склад якої входять інші пам’ятки, як складові частини:
- ансамбль церкви Премудрості Божої;
- будівля монастирського корпусу з каплицею, в складі якої пам’ятка монументального мистецтва – стінопис монастирської каплиці;
- монастирська криниця;
- монастирський цвинтар.
Надання статусу пам’ятки значно підвищить ранг самого Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.
Як у Львові відроджується Лавра заснована Андреєм Шептицьким
Опрацювати новий «Проект організації території Музею народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького у м. Львові».
В складі проекту окремо вирішити питання пов’язані із функціонуванням Свято-Іванівської Лаври відповідно до пропозицій, вироблених спільною робочою групою.
Проект організації території музею погодити ухвалою сесії Львівської міської ради.
На основі проекту організації території музею опрацювати проект землеустрою.
В проекті землеустрою передбачити використання частини території Музею Свято-Іванівською Лаврою на правах сервітуту.
Проект землеустрою погодити ухвалою сесії Львівської міської ради.
В ухвалі обумовити використання земель на основі сервітуту, без зміни категорії земель, за згодою сторін.
Усильно рекомендувати Львівській міській раді при плануванні стратегічного розвитку Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького першорядними пріоритетами визнати:
- будівництво нового, відповідно до сучасних потреб, адміністративного корпусу Музею;
- будівництво фондових приміщень;
- реставрацію музейних об’єктів.
Поетапно, але за чітко встановленим графіком, повернути у відання Лаври колишні монастирські будівлі і споруди:
1 Ансамбль церкви Премудрості Божої, пам’ятки архітектури ХУІІІ-ХХ ст.
(Будівлю церкви рекомендуємо використовувати як сакральний об’єкт Лаври та, водночас, як експозиційний об’єкт Музею на основі угоди між Лаврою та Музеєм).
2 Колишній монастирський корпус повернути у відання Лаври після будівництва нового адміністративного корпусу Музею.
(Враховуючи наявність в приміщеннях корпусу цінного сакрального стінопису 30-х рр. ХХ ст., рекомендуємо Лаврі передбачити музеєфікацію музейного корпусу з експонуванням реставрованого стінопису та утворенням у перспективі музею Лаври).
3 Колишню монастирську криницю повернути у відання Лаври. (Окрім періодичного використання об’єкту для водосвяття, криниця служитиме загальнодоступним музейним експонатом).
4 Колишній монастирський цвинтар передати у відання Лаври. (Після завершення впорядкування, цвинтар служитиме місцем проведення періодичних поминальних літургій, а також загальнодоступним об’єктом для екскурсантів та відвідувачів).
Передбачити та офіційно затвердити, що територія, яка передається у відання Лаври, буде загальнодоступною для екскурсантів та відвідувачів Музею.
Оскільки на території Музею розташовані сакральні будівлі, які використовуються лише в якості музейних експонатів, з метою активізації їх сутності як сакральних об’єктів, що збільшить їх вагомість в суспільстві, поверне їх до активного життя, пропонуємо укласти довгострокову Угоду між Музеєм та Лаврою про використання Лаврою для проведення богослужінь в зазначених нижче пам’ятках:
- церкві св. Архистратига Михаїла з с. Тисовця;
- церкві св. Параскеви з с. Стоянова, Радехівського району;
- церкві св. Миколая з с. Сокільця, Бучацького району;
- церкві Пресвятої Трійці з с. Клокучки, Чернівецької області;
- каплиці Успіння Пресвятої Богородиці з с. Ялинкуватого.
З метою усунення підстав для релігійних конфліктів на території Музею, зважаючи на той факт, що перед війною ці землі були власністю Української Греко-Католицької Церкви, пропонуємо чітко визначити Архиєпископа і митрополита Львівського УГКЦ як єдиного компетентного релігійного розпорядника, коли мова йде про здійснення богослужінь у сакральних спорудах Музею.
Дану місію Архиєпископ і Митрополит може здійснювати через свого офіційного постійно діючого представника, яким є настоятель Свято-Іванівської Лаври Студійського Уставу УГКЦ.
Для підготовки відзначення 150-літнього ювілею від дня народження блаженного преподобномученика і архімандрита Климентія Шептицького з огляду на важливість цієї постаті не тільки для монашого, але і для мирянського середовища вірних Української Греко-Католицької Церкви рекомендувати Свято-Успенській Унівській Лаврі як матірній обителі монастирів Студійського Уставу УГКЦ розробити план річних заходів спільно з громадськими організаціями.
Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького усильно рекомендувати у своїй діяльності активніше плекати українські національні традиції, які спрямовані на виховання християнської та патріотичної самоідентичності української молоді.
Донести до відома проводу монахів Студитів про готовність організаторів даної конференції долучитися до розробки плану заходів та їх реалізації по відзначенню 120-ліття відновлення Студійського чернецтва в Україні.
