Під Хмельницьким у місті Полонне дослідники під час масштабних археологічних розкопок виявили велику кількість дивовижних артефактів, фрагментів посуду, знаряддя праці, стародавні могильники.
Про це інформує видання Тексти.
Археологічні дослідження здійснювали науковці Кам’янець-Подільської експедиції ДП «Охоронна археологічна служба України» Інституту археології НАН України під керівництвом кандидата історичних наук Павла Нечитайла (шанувальникам української музики він відомий ще і як лідер гурту «Пропала грамота).
Полонне – одне з найдавніших міст Хмельниччини та й взагалі України. Перша згадка про це волинське поселення сягає ще 996 року. Того року Володимир Великий завершив будівництво Десятинної церкви й приписав їй десяту частину своїх «градів», зокрема й Полонне – «святої Богородиці град Десятинний».
Розкоп заклали в історичному центрі міста неподалік від костелу св. Анни (1607 р.), що є архітектурним символом Полонного.
Досліджувалася велика ділянка, на якій ТОВ «Майдан-Вільський Кар’єр» планує звести готель. Донедавна там базувалася районна міліція і містився ізолятор тимчасового тримання. Розкоп було поставлено на площі, вільній від забудови. Археологам поталанило відкрити культурні шари, що належать як до усіх етапів розвитку міста, так і до набагато давніших часів.
Під час дослідження однієї із заглиблених споруд, яка виявилася найдавнішою з відкритих під час розкопок, археологи знайшли досить багатий комплекс ліпної (тобто виготовленої без гончарного круга) кераміки. Вся вона фрагментована, але один великий горщик вдалося склеїти майже наполовину.
«Знайдений у Полонному комплекс попередньо можна зарахувати до ранньослов'янського часу і датувати VII–VIII ст. н. е., оскільки цій кераміці знаходимо аналогії в райковецькій і роменській археологічних культурах, – повідомив пан Андрій «Текстам». – У розкопі також виявлено в незначній кількості ранню кружальну (тобто виготовлену вже за допомогою гончарного круга – авт.) кераміку райковецької культури, яку можна датувати IX ст. Окрім того, в культурному шарі трапились кілька фрагментів посудин ранньоскіфського часу (сер. VII – пер. пол. VI ст. до н. е.) та милоградської культури, які, не виключено, відклались тут синхронно».
Знайшли археологи й артефакти давньоруського Полонного. До XII–XIII століття належать уламки скляних давньоруських браслетів та фрагменти кераміки. Також з’ясувалося, що у XIV–XV століттях досліджувана ділянка використовувалась як цвинтар. Археологи відкрили рештки десятьох поховань. Прикро, але більшість з них виявилися пошкоджена ямами та котлованами пізніших споруд XVII–XVIII ст. Але в археології, як і у житті, не все однозначно. У цих ямах дослідники виявили низку артефактів згаданого періоду, зокрема: світильники, люльки, безліч фрагментів глиняного та скляного гутного посуду, підківки для взуття, кулі до рушниць та мушкетів, монети тощо.
У межах розкопу вдалося простежити залишки кількох об'єктів XII – першої половини XIII століття. Як розповів Павло Нечитайло, одна з них – яма, що ймовірно, відігравала роль своєрідної літньої кухні. Вона була забита шаром попелу з деревним вугіллям, у якому траплялися фрагменти кісток тварин та частини горщиків. Дно ями було встелене шаром суглинку з фрагментами керамічного посуду. Сліди іншого, наземного вогнища з фрагментами кераміки та кісток тварин було виявлено під одним з поховань. Саме біля нього технічний директор експедиції Дмитро Тимчук поблизу слідів вогнища знайшов фрагмент зігнутої свинцевої пластинки. Пластинка не проста, а із залишками продряпаного на ній напису в три рядки, частина якого досить добре читається.
«Не виключено, що знахідка може бути грамотою – повідомив «Текстам» Тимур Бобровський. – Дві подібні свинцеві грамоти відомі серед епіграфічних пам'яток Новгорода».
При чому дослідник застеріг, що «остаточно визначитися з предметом та текстом на ньому можна буде лише після розгортки свинцевого сувою реставраторами».
Крім того, науковець пояснив, що датування предмету зроблено на основі палеографії – тобто особливості накреслення рукописних літер у певний час.
Якщо загадковий сувій дійсно виявиться «свинцевою грамотою», то це буде перша подібна знахідка на теренах України. Інтрига також у тому, що там написано. Можливо, щось важливе і дуже цікаве, адже навряд чи хтось став би використовувати такий специфічний матеріал для якогось банального послання.
