Президент Віктор Ющенко вніс у парламент проект Закону Україну «Про правовий статус учасників боротьби за незалежність України 20 – 90-х років ХХ століття». Про це «Гал-info» повідомили у Інформаційному відділі ВРУ 6 скликання.
«У ХХ столітті боротьба українських громадян за незалежність України, спричинена тривалою денаціоналізацією та асиміляцією українців на території інших держав, набувала різних, у тому числі збройних форм. Сотні тисяч громадян протягом 20 – 90-х років минулого століття виборювали свободу і незалежність України у складі політичних, партизанських, підпільних, військових організацій, а також проводили іншу діяльність, спрямовану на здобуття Україною незалежності. Учасниками боротьби за незалежність України 20 – 90-х років ХХ століття визнаються особи, які брали участь у політичній, партизанській, підпільній, збройній боротьбі за свободу і незалежність України у 20 – 90-х роках ХХ століття у складі Української військової організації (УВО), Карпатської Січі, Організації українських націоналістів (ОУН), Української повстанської армії (УПА), Української головної визвольної ради (УГВР), а також особи, які надавали допомогу і сприяння діяльності зазначених організацій. Учасниками боротьби за незалежність України може бути також визнано осіб, які проводили у складі інших організацій або індивідуально діяльність, спрямовану на здобуття Україною незалежності. Перелік таких організацій та видів індивідуальної діяльності, спрямованих на здобуття Україною незалежності, затверджується Кабінетом Міністрів України», — зазначається у проекті закону.
«Подання Ющенком такого законопроекту є свідченням того, що Україна насправді дуже різна і фактично унітарною вона є тільки формально, а насправді наша держава за ментальністю і за духовністю – федеративна держава. Цілком можливо, що справді майбутнє України за федеративним устроєм, — прокоментувала «Гал-info» проекту Закону народний депутат України від Партії регіонів Ганна Герман. — Цінності Східної України часто є незрозумілими на Заході, а історичні цінності Західної України часто є неприйнятними на Сході України. І на моє глибоке переконання, я не бачу можливості навіть через десятиліття, щоб цінності Західної України нормально сприймалися, скажімо, у Луганську чи Донецьку. На жаль, Українська держава не зробила нічого, щоб наблизити цінності одних та інших і зробити їх загальнодержавними: наблизити Схід і Захід у питаннях ОУН-УПА і російської мови, до прикладу. Політики за 16 років незалежності України тільки те й робили, що спекулювали цими питаннями напередодні виборів, а спроб об’єднати не було взагалі», — каже Герман.
«Тому законопроект Президента України, на превеликий жаль для мене особисто, ще тільки більше розподілить та віддалить Схід від Заходу України та навпаки. Звичайно, історична справедливість мусить восторжествувати, і ветерани УПА, я це прекрасно знаю, боролися за незалежність України, мусять мати статус ветеранів і визнання держави як герої, які відстоювали єдність, соборність та унітарність України. Однак я б порадила нашому Президенту перш за все порадитися із ними самими, як воз’єднати Україну, адже вони виступали й зараз виступають за соборність української держави, як це зуміти зробити. Не є таємницею, що мешканці Сходу дуже мало знають історію Україну, справді в ній розбирається тільки маленька частина жителів Східної України. Тому висновок такий: історичні процеси повинні відбуватися самі собою, хай повільно, але їх не можна прискорювати, тому Україна у цьому напрямку повинна рухатися повільно, але правильно і мені приємно, що слова про це уже зараз лунають із уст політиків різних політичних таборів. Як приклад можу навести Німеччину, де кожна окрема земля має свої історичні цінності, які шанує і поважає, при цьому вшановуючи й інші загальнодержавні цінності. Там кожна федерація має широкі місцеві повноваження, свої історичні свята, свою самостійність і федеративність, однак при цьому на загальнодержавному рівні – це могутня держава. Можливо, так повинно бути і в нас. А ми, політики, і це правда, за 16 років незалежності не можемо порозуміти два береги Дніпра», — каже Герман.
«Законопроект має всі шанси бути прийнятим у парламенті. Думаю, що так і буде. У нас є коаліція у складі 226-ти чи 227-ми депутатів, і я думаю, що при голосуванні вони зможуть знайти потрібну для прийняття кількість голосів. Проте проблема в іншому: Закон можна ухвалити, однак починати треба з іншого: потрібно працювати над свідомістю громадян, над історичною свідомістю та правильним розумінням історії всіма українцями. Потрібно все людям роз’яснити, а ми вже 16 років втратили, оскільки навіть не починали цього робити. Мало насправді історично правдивих фільмів про УПА, мало книжок. Можливо, вони і є, але по перше, їх занадто мало й недостатньо, а по-друге, вони розповсюджуться тільки на одній території України, а іншій хтось розповсюджує ще й неправдиві дані, щоб розбурхати суспільство. Я переконана у тому, що потрібно видавати об’єктивні книжки про УПА на російській мові, щоб та частина українців, яка й досі вважає російську мову своєю рідною, могла ознайомитися про діяльність УПА на рідній для неї мові. Це надзвичайно важливо і було б доступніше для певної частини українців. А одним розчерком пера під Законом ситуації ми не змінимо, хоча й це потрібно і це початок. Тому на мою думку, прийняття такого Закону залишить статус-кво й надалі: всі залишаться при своїх думках і переконаннях, на Сході будуть думати одне, на Заході — протилежне, і навпаки. Відтак, я не бачу нічого доброго, що принесе цей законопроект. Ми починаємо із середини, а треба - з початку», — додала Герман.
Водночас народний депутат України від КПУ Олександр Голуб прокоментував «Гал-info» внесення проекту Закону так: «Цей закон наша політична сила розцінює як провокацію. Це свідома провокація пана Ющенка над певною частиною українців, яка покликана на ще більший розкол держави та її суверенітету, що підтверджує правильність нашої позиції про необхідність висловлення Ющенку недовіри та імпічменту. Проект закону – це наруга над пам’яттю мільйонів жертв фашизму, і такий закон зганьбить Україну перед світовою спільнотою, адже враховуючи теперішній склад парламенту, цілком імовірно, що цей закон буде прийнято. Це абсолютно можливо, — каже він. — Проте хвилюватися не варто, адже цього року будуть нові дострокові парламентські вибори, буде новий склад Верховної Ради України, яка й відмінить цей законопроект», — висловив впевненість Голуб.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ