Слухай онлайн
Історія

У Суботові науковці знайшли ймовірне поховання Богдана Хмельницького

У родинній церкві-усипальниці георадари зафіксували старовинний склеп. Фахівці припускають, що це поховання самого гетьмана, яке шукали понад 300 років.

Про це йдеться у матеріалі опублікованому на сайті Інституту Просвіти.

В українській історіографії сталася подія, яка може змінити загальноприйнятну версію про поховання фундатора Української козацької держави, великого гетьмана України Богдана Хмельницького. Цього року в родинній церкві-усипальниці, що в Суботові, за допомогою сучасної апаратури геофізики зафіксували об’єкт, схожий на склеп. За попередніми висновками науковців, нові дані допоможуть розкрити найбільшу інтригу останніх століть. А разом із цим на нас чекає низка приголомшливих сенсацій. За всю історію пошуків – а вони тривали фактично 300 років – ще ніхто так глибоко не досліджував імовірне місце поховання великого гетьмана.

Рік тому ГО ” ФОНД ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ” під патронатом Православної Церкви України зініціювала масштабні пошуки праху гетьмана України Богдана Хмельницького.

До наукової експедиції увійшли авторитетні українські науковці: археологи, геофізики та історики, а також знані незалежні експерти. Місцем для пошуку стала Свято-Іллінська родинна церква-усипальниця, що в Суботові. За офіційною версією, саме тут і було поховано Богдана Хмельницького та його сина Тимоша.

За офіційною версією, саме у Свято-Іллінській церкві було поховано Богдана Хмельницького та його сина Тимоша

Цікаво, що пошуки могили Богдана Хмельницького розпочалися невдовзі після його поховання. Про деякі з них згадував навіть Тарас Шевченко у своїй поемі “Великий льох”. Проте всі вони були безуспішними. А на початку ХХ століття до знаменитої Свято-Іллінської церкви навіть приїхала перша експедиція археологів.

Довідка

Свято-Іллінська церква збудована у 1651-1655 роках за наказом Богдана Хмельницького. Це була родинна церква-усипальниця. 1869 року її вперше капітально відремонтовано та прибудовано галерею й цегляну дзвіницю.

До речі, востаннє археологи досліджували ґрунт церкви відносно недавно – 2005 року. Та попри цікаві знахідки у сфері культурних артефактів, склеп із рештками Богдана Хмельницького дослідники так і не знайшли. Коли доходили до так званого материкового ґрунту на глибині 1,7 – 2 метри, що передбачено традиційними методами дослідження, пошуки припиняли. Бо археологи були переконані, що нижче нічого вже немає. А історики переконували, що в ті час не ховали людей на глибині більше як 3 метри.

Втім, результати нещодавніх досліджень у Суботові приголомшили. На глибині понад 2 метри науковці зафіксували геофізичну аномалію, джерелом якої може бути великий археологічних об’єкт.

Читайте також: Невідомий Хмель: Тільки Бог знає, що Хмельницький гадає

Для пошуку праху Хмельницького геофізики використали провідні світові технології 

Ксенія Бондар – кандидат геологічних наук, старший науковий співробітник науково-дослідної лабораторії теоретичної та прикладної геофізики Інституту геології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка:

“Під час розвідки в Свято-Іллінській церкві ми застосовували один із найпоширеніших та перевірених у світовій практиці геофізичних методів – метод високочастотних електромагнітних зондувань, або ж георадарний метод. За допомогою чотирьох георадарів з різною робочою частотою і, відповідно, різної роздільної здатності та глибинності, ми обстежили простір під підлогою церкви до глибини більше ніж 4 метриРаніше не було можливості дослідити підземний простір до такої глибини, не руйнуючи його. За результатами обробки даних георадарного зондування ми отримали чітке тривимірне зображення аномалії у центральній частині церкві. Її геометрія та розміри (довжина 3 м, ширина 1,3 м) відповідають об’єкту, схожому на склеп.

У світовій практиці відомі аналогічні розташування склепів, скажімо, у храмах Західної Європи. Це лише підтверджує, що місце у центральній частині церкві в ті часи часто використовували для поховань.

До речі, ще 1970 року саме центральну частину церкви, де ми передбачаємо наявність склепу, досліджував відомий український археолог Роман Юра. У своєму щоденнику він відмітив зміщення фундаментної плити однієї з колон на північ, у бік, як ми думаємо, вхідного тунелю до передбачуваної підземної споруди. Проте їм не вистачило буквально метра, аби дійти до об’єкта”.

Георадар VIY-3-500 МГц. Горизонтальний переріз передбачуваної підземної споруди на глибині 2,3 метра (54 наносекунди).

 Іван Ільчишин – геофізик, незалежний експерт:

“Скажу відверто, спочатку я взявся за дослідження в Суботові лише тому, що мене попросили допомогти люди, яких я поважаю. Та коли почав працювати… Знаєте, до Свято-Іллінської церкви георадарним методом я дослідив понад 100 церков та храмів. Проте з власного досвіду знаю лише два випадки, коли в середині церкви, на глибині понад 4 метри, були аномалії, схожі на крипти. Свято-Іллінська церква у Суботові стала в моєму списку третім таким об’єктом. За результатами мого дослідження, там було знайдено 4 аномалії, одна із них на 90% є криптою.

Окрім того, є сліди ймовірно засипаного підземного проходу з південно-західної стіни церкви в бік вівтаря або до підземної крипти. Для перевірки отриманих даних потрібні археологічні та інженерно-геологічні дослідження.

Та чи не найбільша інтрига наших досліджень в тому, що до цієї знахідки історики в один голос переконували, що в ті часи на такій глибині не ховали”.

 

Лариса Виногродська – кандидатка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту археології НАН України:

“У нас є вагомі підстави припускати, що один зі знайдених підземних ходів, імовірно, веде до церкви. Його зафіксовано на глибині 4,5 метра. Якщо є хід, значить, він кудись веде. А зважаючи, що територію Свято-Іллінської церкви перетворили на цвинтар лише у XVIII столітті, коли згоріла Михайлівська церква, то попереду багато цікавих відкриттів. Адже ми досліджуємо місце, де понад 300 років тому поховали гетьмана України, який став символом української незалежності та державності. Наступний етап дослідників – зондування стін церкви сучасними технічними засобами. До речі, для цього достатньо малих отворів у стінах. Ми маємо докопатися до істини. Важливо, щоб держава підтримувала продовження цих досліджень”.

Знайдено метрику, де зазначено точне місце поховання Хмельницького

Сенсаційною та символічною у нещодавніх пошуках праху великого гетьмана стала також знахідка цінного історичного документа. Як повідомила науковиця Ксенія Бондар, це сталося, коли їхня група шукала в державній науковій архітектурно-будівельній бібліотеці ім. В. Заболотного зображення Іллінської церкви для реконструкції послідовності подій. І саме тут вчені натрапили на копію метрики Іллінської церкви (оригінали зберігають у Санкт-Петербурзі), її склав ще 1885 року вчитель Медведівської церковно-приходської школи О. Татаров. У метриці чітко записано, що праворуч церкви біля середньої колони, ближче до заходу, є склеп Зиновія Богдана Хмельниьцкого та його сина Тимоша, закиданий будівельним сміттям під час перебудови церкви. “Зважаючи на такі обставини, вже невдовзі ми проведемо електрометричне зондування місця, яке зазначене в метриці та яке є неподалік вже знайденої аномалії”, – каже Ксенія Бондар.

Знайдена копія метрики також підтверджує офіційну версію поховання, яку своїх книгах описав один із найкращих біографів Хмельницького Іван Крип’якевич.

 Чому тіло Хмельницького більше як місяць не ховали

Згідно з офіційною версією, Хмельницький помер 27 липня 1657 року в тогочасній столиці молодої Української держави – Чигирині. А поховали гетьмана в родовому помісті, у Суботові, у склепі Іллінської церкви 25 серпня.

“Інтрига навколо місця поховання Богдана Хмельницького полягає в тому, що на початку XVIII століття у кількох тогочасних історичних творах – Літописі Григорія Граб’янки та Чернігівському літописі – було записано, що під час завоювання України польськими військами 1664 року тіло Богдана підступно викинули з гробниці на попелище за наказом коронного гетьмана Стефана Чернецького”, – розповів доктор історичних наук Тарас Чухліб.

Богдан Хмельницький помер 27 липня 1657 року в Чигирині, а поховали його 25 серпня у Суботові

За словами історика, Григорій Граб’янка та невідомий чернігівський літописець описували цю подію майже через півстоліття, а отже, не були очевидцями! Та й сам Чернецький у своїх звітах королеві нічого не писав про знищення поховання Богдана Хмельницького. Аби вдатися до такого вандалізму, яке літописці приписують Чернецькому, треба було мати особливу образу, але в Чернецького, як свідчать історичні факти, її не було.

І хоча тогочасні оригінальні історичні джерела не підтвердили, саме версія про помсту Чернецького стала найпоширенішою. А неспроможність віднайти могилу Хмельницького її лише підсилювала.

Коли немає часу на мертвих – немає діла й до живих

Ще одна інтрига була пов’язана з тілом вже померлого гетьмана, якого більше як місяць не ховали. Тарас Чухліб каже, що до цього причетний Іван Виговський, який мріяв про гетьманську булаву.

“Загальновідомо, що Богдан заповів, щоб після його смерті гетьманував його молодший син Юрій! Ба більше, ще за життя Хмельницького, козацька рада у квітні 1657 року вручила булаву Юрію Хмельницькому, який автоматично після смерті батька й став гетьманом. Однак Іван Виговський затягує з похоронами. І в цей час активно переконує козацьку старшину, полковників та сотників, що Юрась замолодий для гетьманської булави. Що, зрештою йому вдалося. Тож після урочистих поховань Хмельницького, козацька рада таки призначила на гетьманство Виговського, зробила його також опікуном Юрія Хмельницького, “поки не возмужає”, – розповів Тарас Чухліб.

Тривале тримання тіла Хмельницького також породило низку версій. Найпоширеніша – оточення гетьмана готувало склеп, а це вимагало часу. А історичний факт про невеликий підрозділ найманих для охорони турків-яничарів, які понад місяць, до дня поховання, охороняли Суботів, цю версію лише вкорінив. Мовляв, зважаючи на складну політичну ситуацію, охороняли, аби вороги не викрали тіло.

На думку ж Тараса Чухліба, відомо, що турки, які охороняли Суботів, взяли участь у битві українців з поляками під Батогом 1652 року та в поході корпусу козацького полковника Антона Ждановича до Польщі в 1657 році. Можливо, що саме цим професійним воїнам Османської імперії доручали стежити за порядком під час сумних урочистостей у Суботові. Адже на похорон фундатора Української козацької держави з’їхалося багато людей, – наголосив Чухліб.

Українці достеменно не знають жодного місця поховання своїх гетьманів

Павло Костенко – ініціатор та організатор пошуків поховань Богдана Хмельницького, голова ГО “ФОНД ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ”:   

“Треба визнати, що в Україні немає українського національно пантеону, який є основним чинником національного самоствердження. Ми досі часто навіть не знаємо, де поховані великі українці, завдяки яким Україна і сформувалася як держава ще понад 300 років тому.

Століттями Російська імперія знищувала та приховувала будь-яку інформацію, яка стосувалася теми національної ідентичності українців. А коли не могла викорінити історичну пам’ять – нав’язувала міфи. Так з’явився Переяславський міф, так вкорінилася думка, ніби тіло Хмельницького спалили. Як наслідок такої пропаганди – ми навіть не знаємо, де поховані українські гетьмани. І сьогодні настав час ці міфи розвінчувати.

Коли ми організовували експедицію, то наша принципова позиція була залучити до пошуків провідних українських науковців. Як результат, маємо два висновки наукового дослідження –від геофізиків національного університету ім. Т. Шевченка та знаного незалежного експерта Івана Ільчишина. У них чітко зазначено, що під церквою у Суботові є наявні підземні споруди.

Особливо почесно та відповідально, що нашу місію благословив сам предстоятель Православної Церкви України Епіфаній. За його сприяння було призначено голову організаційного комітету з пошуків поховань Богдана Хмельницького, який очолив керуючий Черкаською єпархією Православної Церкви України митрополит Іоан”.

 

Митрополит Іоан – керуючий Черкаською єпархією Православної Церкви України, уповноважений Православною Церквою України курувати пошуки поховань Богдана Хмельницького: 

“Для церкви пошуки поховання гетьмана України Богдана Хмельницького, які з ініціювала ГО “ФОНД ВЕЛИКИЙ ЛЬОХ” дуже важливі. Від початку Свято-Іллінську церкву будували як родинну, яка мала стати усипальницею для роду Хмельницьких. Тому для нас важливо віднайти та належно вшанувати тих, кого тут поховано. Адже мова про гетьмана, який створив українську державність. Відтак пошуки поховань Хмельницького особисто благословив блаженніший митрополит Епіфаній та призначив мене звершувати безпосередню взаємодію між усіма сторонами, які задіяні в цій благій справі”.

Якщо науковцям таки вдасться віднайти склеп самого Богдана Хмельницького, а ймовірність дуже висока, то українці нарешті матимуть першу могилу українського гетьмана й шанс на створення національного пантеону. Основне його призначення – на могилі відомих українців об’єднати живих, змусити українців відчути гордість та причетність до творення великої історії свого народу.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...

");