Слухай онлайн
Cуспільство

У сиротинці казали, що вона сліпа, глуха і безнадійна. А її все одно удочерили, – «Віднайдені діти» у Львові

Учора, 9 лютого, у Львові у НРЦ «Джерело» презентували фільм «Віднайдені діти» – історію сліпої сироти, яка знайшла люблячих батьків.

Родина Богдани та Ігоря Невольків, маючи власних чотирьох донечок, удочерили незрячу дівчинку. Богдану, що працювала волонтером у будинку дитини, зачепила 11-місячна мала. «Коли я побачила цю дитину, відчула, що це моя дитина. Не могла знайти спокою, аж доки вона не прийшла до нас жити. Ми знали, що вона незряча, що це невиліковно. Нам казали, що вона не тільки сліпа, а й глуха, відстає у розвитку, що в неї буде ДЦП. Насправді ж виявилося, що дуже добре чує. За кілька місяців перебування в нашій сім’ї вона почала говорити, ходити. Для наших дівчат вона стала як лялька – її годували, одягали, бавили, вчили сміятися і співати. Зараз Ангеліні 5 років – весела, життєрадісна дівчинка», – розповіла Богдана.

За якийсь час Невольки взяли ще п’ятьох дітей на виховання.

«Ми їх не вибирали, як овочі на базарі, – стверджує Ігор Неволько. – От нам дали список сиріт і по списку… Коли ж ми наважилися на створення будинку сімейного типу, нас питали, а хто ви такі, а нащо це вам, а яка у вас зарплата. Проте ніхто не спитав: а чи будете ви любити цих дітей… Людське співчуття спонукало на цей крок. Адже тільки справжня сім’я може закласти в дитині любов і дати їй шанс на майбутнє», – додав Ігор Невілько.

Родині нелегко. Часом трапляються дні, коли батьки не можуть дочекатися десятої вечора, щоб вкласти малечу спати. До того ж діти різні, складні, прийомних доводиться вчити подекуди банальним речам: тримати мочалку, користуватися папером у туалеті, самостійно робити чимало речей. Труднощі долають спільно. Найдієвіше покарання для розбишак – залишитися без солодкого і без візиту в «Аквапарк».

Утім, є й інші проблеми – неякісне медичне обслуговування, коли хорошого лікаря доводиться шукати, неготовність загальної школи прийняти складних дітей та інші.

«Щоб реально допомогти дитині, треба забути про комфорт», – певен Ігор Невілько.

Сьогодні в улюблениці Невільків Ангеліни найбільша мрія – «мати такі туфлі з великими каблуками, щоб вони тупотіли «цок-цок-цок». І ще вона мріє: «як виросту, то стану мамою».

Довідка.

У вересні 2009 р. центр «Джерело» розпочав реалізацію проекту «Перспективи розвитку сімейних форм опіки для дітей-сиріт з особливими потребами в Україні».

Проект вдалося реалізувати за підтримки Посольства Канади в Україні (фонду місцевих ініціатив CIDA).

Проект скерований та не, щоб сприяти усвідомленню в громади важливості розвитку сімейних форм опіки для дітей без батьківського піклування загалом, і дітей з особливими потребами, зокрема. Основна мета проекту – сприяти процесу усиновлення, прийняття у прийомні сім’ї та дитячі будинки сімейного типу дітей з особливими потребами.

У межах проекту у центрі «Джерело» реалізовується програма раннього втручання для сімей, які приймають або ж всиновлюють дитину з особливими потребами. Програма забезпечує підтримку та супровід таких дітей та їхніх родин. Проводилися семінари для батьків, здійснювалися домашні візити фахівців.

Послугами проекту вдалося охопити 11 прийомних сімей, 6 дитячих будинків сімейного типу та родинний дім «Покрови». Консультації та реабілітаційні послуги отримали 47 прийомних дітей, з них 16 дітей з особливими потребами.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ
Загрузка...