Слухай онлайн
Економіка

Україна розпочала проект «Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні»

24 жовтня 2014 року в Києві відбувся семінар «Посилення інтеграційних шансів України». Він став початком проекту «Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні», який реалізовується Міжнародним центром перспективних досліджень (МЦПД) спільно з Міжнародним Вишеградським фондом.

Під час круглого столу відбулися презентації та дискусії щодо питань тіньової економіки, економічних структуральних реформ, питань прозорості та подолання корупції з метою обміну досвідом та найкращими практиками, а також ідеями щодо поточних та майбутніх інтеграційних шансів України.
Країни, що входять до складу Вишеградської групи – Чехія, Польща, Словаччина, Угорщина, а також Україна  мають спільну рису – усі вони отримали у спадок пост-комуністичну  економіку, що базувалася на планово-командному принципі. Уряди кожної з цих країн постали перед проблемою реформування та побудови ринкової економіки. Оскільки Чехія, Польща, Словаччина та Угорщина вже пройшли цей складний шлях перебудови, їхній досвід є вкрай цікавим для України.

Більше того, досвід країн Вишеградської четвірки має перейматися українською стороною для інтеграції України до ЄС, а також для подальшого розвитку економічної та політичної стабільності країни. Ще одним важливим узагальненням на семінарі стала думка про необхідність великого часового та грошового ресурсу для здійснення такої інтеграції.

У семінарі взяли участь представники українських і міжнародних організацій, провідних вузів України, а також аналітики, бізнесмени, державні службовці.
Зокрема, Петер Голіас з Інституту економічних та соціальних реформ Словаччини  поділився досвідом подолання корупції, підвищення прозорості та проведенням економічних структурних реформ у Словаччині.

Аналітик зі Словаччини назвав ключові фактори успішного розвитку держави. А саме: наявність впливової про-реформаторської групи в державній владі, спрощення системи оподаткування та зниження прямих податків, проведення пенсійної реформи, яка б передбачала додаткові джерела фінансування пенсійного фонду, а також подолання корупції та підвищення прозорості державної влади. Словаччині вдалося здійснити кожен цей крок. Наступним етапом, який став можливим завдяки ефективно здійсненому першому, стала прозора приватизація та запровадження державних тендерів за участі міжнародних компаній, а також проведена у 2003 році реформа освіти, яка передбачала унікальну систему фінансування шкіл.

На його думку, головними кроками до подолання корупції у галузі державних закупівель є  використання обов'язкових електронних аукціонів та інших методів конкуренції. В судовій сфері пан Голіас наполягає на необхідності публікації судових рішень в Інтернеті та випадковий вибір суддів.

Представляючи результати податкової реформи, пан Голіас означив головні досягнення уряду своєї країни: запровадження низьких прямих податків мало позитивний вплив та стимулювало детінізацію ринку праці та суттєвого скорочення обсягів ухилення від сплати податків. Разом з тим слід пам’ятати, оскільки різке зниження прямих податків може потребувати збільшення непрямих податків, що є непопулярним, будь-які подібні кроки мають бути зваженими.

Загалом, на сьогодні, за словами пана Голіаса, інвестори вітають просту і зрозумілу податкову систему Словаччини.

Алес Род з Центру економічного та ринкового аналізу Чехії розповів про консолідацію банківського сектору в  його країні. На думку доповідача, головним чинником розвитку ринкової економіки є стабільний та здоровий банківський сектор. 

Род розкрив основні кроки  побудови такого сектору. А саме: очищення банківського сфери від поганих активів і полегшення приватизації нових банків, допомога гравцям банківського сектору в умовах ринкової економіки, організація продажів активів для громадськості.

Аналітик також додав, що на шляху до консолідації та реформування банківської системи Чехія зіткнулася з багатьма проблемами, проте вирішення цих проблем і стало запорукою нинішнього успіху чеського банківського сектору.

Головним кроком, який дозволив із системи «старого багажу», якою була пост-комуністична банківська система Чехословаччини, створити сучасну, прозору та надійну, на думку А.Рода,  була консолідація банків.
Основні цілі, які переслідувала консолідація – це очищення банківського сектору від поганих активів і полегшення приватизації нових банків; створення умов для управління цими активами в рамках спеціального режиму, і допомога їхньому розвитку в умовах ринкової економіки. Серед додаткових цілей, доповідач відзначив - забезпечення спеціальних операцій під час  приватизації для уряду, полегшення роботи для інших установ, а не тільки банків.

Безумовно, процес консолідації банківської системи Чехії містив низку викликів та ризиків. Проте, важливою умовою, за якою він відбувався, був прийнятий 1991 року закон, який містив норму про те, що «держава прийняла повну гарантію і відповідальність за економічні витрати (збитки), понесені до 1989, які негативно вплинули на значення приватної реституції власності та приватизації після 1990 року.

Цим держава взяла на себе повну відповідальність за шкоду власності, що виникла до 1989 року. Таким чином, держава повинна компенсувати фактичні втрати держателів активів. Як наголосив А.Род, ця норма дійсно запрацювала. До суду було подано більше 160 судових позовів проти держави  на загальну суму 13 млрд крон. Йшли активні переговори між новими власниками активів і Міністерством фінансів. У 2013 році держава сплатила компенсацію за кількома програними позовами. При цьому, як зазначив доповідач, загальні витрати, понесені урядом Чехії, оцінюються в сотні мільярдів крон. Проте, усе це дозволило створити здорову банківську систему і відновити довіру населення до неї.

Сандор Майзель з Центру економічних та регіональних досліджень Академії наук Угорщини презентував присутнім аналіз реформ  у сфері зовнішньої торгівлі Угорщини.

Він наголосив на тому, що реформи, пов’язані зі вступом країни до ЄС, потребували часу та складались з кількох етапів: фаза підготовки до підписання асоціації з Євросоюзом, безпосередньо період розвитку країни в якості асоційованого члена і членство в ЄС.

Сандор Майзель звернув увагу учасників семінару на проблемах, які постали перед Угорщиною під час вступу її до Європейського Союзу. Зокрема, якщо аналізувати стан зовнішньої торгівля, то частка торгівлі з країнами ЄС на перших порах була  відносно низькою, був відчутним істотний торговий дефіцит, угорські підприємства мали низький рівень конкурентоспроможності. Все це позначилося на рівні життя в країні.  Проте бізнес досить швидко й активно переорієнтувався  - як в імпорті, так і в експорті – що скоротило негативний вплив першого періоду.

Також Сандор Майзель зазначив, що торгівельні інтереси країни та інтереси ЄС часто різняться, а іноді і протирічать одне одному. Для подолання таких перешкод та побудови якісно нової системи торгівлі аналітик пропонує наступні дії: чітке визначення інтересів сторін, рішучі політичні дії, направлені на підтримку сектора, та прозора макроекономічна політика.

Угорщині вдалося створити економічну систему, яка пройшла розширені економічні перетворення. На сьогодні експерт відзначив успіх здійснюваних ринкових реформ. В країні відбулася масова приватизація, створено конкурентне економічне  середовище, росте конкурентоспроможність на загальноєвропейському ринку, оскільки проведена технологічна модернізація у галузях. Виявом правильності політики уряду є те, що Угорщина має стабільний профіцит торгового балансу.

Патрік Топоровські, що представляв Польський інститут міжнародних відносин, розповів про розвиток експортної та імпортної торгівлі в Польщі.
Зокрема, пан Топоровські виділив такі основні напрямки розвитку польського ринку: розробка та просування бренду «Polska», політичні візити на високому рівні і економічних місій, які розширюють дипломатичні стосунки, підтримка бізнесу за кордоном, компанія по поширенню інформації про зарубіжні ринки, фінансова підтримка сектору. Він наголосив, що такі заходи можуть стати прикладом для подальшого реформування торгівельної сфери і в Україні.
Якщо аналізувати проблеми економіки, з якими свого часу стикнулась Польща, то доповідач відзначив характерні для усіх пост-комуністичних країн проблеми: високий рівень залежності від ринків ЄС, низька конкурентоспроможність та низький попит на польські  товари.
Оцінюючи торгові перспективи Польщі, М.Тодоровські зазначив, що просування польської економіки у світі - одна з пріоритетних задач Міністерства закордонних справ (МЗС) за період 2012-2016 роки, вже зараз відбувається так звана диверсифікація експорту - більше уваги приділяється швидкозростаючим неєвропейським ринкам, зокрема, Азії, Африці, Південній Америці. На урядовому рівні така політика називається «поліпшення економічної дипломатії».

Василь Поворозник, аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень, розкрив причини та шляхи подолання тіньової економіки в Україні.
Він зазначив, що саме тіньова економіка є однією з найбільших перешкод у розвитку конкурентоспроможності України, зростання соціальних стандартів життя населення та інтеграції в європейське співтовариство. Тіньова економіка також відображає активну криміналізацію економічних процесів, високу корумпованість органів державної влади, низьку правову і податкову культуру населення країни. Поворозник вважає, що вирішення цієї проблеми - серйозний виклик Україні після політичних змін у 2013-2014рр. 

Пріоритетами детінізації економіки у контексті реалізації економічних реформ, на думку експерта, є детінізація фінансових потоків та легалізація ринку праці. В першу чергу йдеться про посилення ринкового регулювання економіки та проведення антикорупційної реформи. Замість існуючої радянської системи регулювання економіки необхідним є впровадження системи регулювання економіки з новою структурою та принципами. Реформування повинні зазнати як органи влади, так і регуляторні акти, які сприяють надмірній бюрократизації. Це, в свою чергу, підвищить ефективність роботи державних органів та покращить законодавче забезпечення підприємницької діяльності, а в кінцевому результаті дозволить значно зменшити стимули до тіньової діяльності та покращить контроль державної влади за тіньовими операціями.

Вкрай важливим кроком до детінізації економіки в України є проведення антикорупційної реформи, що можливе лише за допомогою великої кількості заходів. Найбільші зусилля повинні бути направлені на інституційну реформу та законодавче забезпечення системи спеціалізованих заходів профілактики корупції, а також покарання за корупційні дії. Першим кроком повинно стати створення Антикорупційного бюро, що буде відповідати за ефективну координацію комплексної антикорупційної програми в державі.

На думку В.Поворозника, Україна  має суттєво покращити ІТ-інфраструктуру державного управління, зокрема, впровадити нові інформаційні системи в державному апараті. «Це також дозволить вбити корупцію і скоротити цей апарат», - сказав експерт.

Підвищення рівня довіри бізнесу до держави і навпаки можливе при застосуванні стимулів. Наприклад, зменшення кількості перевірок, скорочення часу на проведення реєстрації й отримання ліцензій, сертифікатів та інших документів, створення рівних умов підприємницької діяльності для усіх суб’єктів господарювання. 

Нагадаємо, що проект «Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні» триватиме до червня 2016 року. Він спрямований на розробку політик, які б забезпечили більш стійкий економічний та соціальний прогрес в чотирьох галузях: консолідація державних фінансів; освіта, вимірювання її якості та зв'язок із ринком праці; високий рівень безробіття; посилення інтеграційних шансів України. Партнерами проекту є Інститут економічних та соціальних реформ (Словаччина), Польський інститут міжнародних відносин (Польща), Центр економічних та регіональних досліджень Академії наук Угорщини (Угорщина) та Центр економічного та ринкового аналізу (Чехія).

Слід відзначити, що окрім даного семінару проект «Приховані тригери економічного зростання в країнах Вишеградської четвірки та в Україні» передбачає проведення низки інших семінарів та вебінарів, а також – видання відповідних проектів державних політик.

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ