Розпад Радянського Союзу та аварія на ЧАЕС мали майже однаковий негативний вплив на родючі ґрунти України. Такого висновку дійшли в оприлюдненому щойно дослідженні німецькі й американські фахівці. Про це пише "Німецька хвиля".
Початковою метою науковців було проаналізувати вплив Чорнобильської катастрофи на сільське господарство України та Білорусі. Для цього німецькі й американські науковці зібрали й переглянули фотографії, зроблені зі супутника, починаючи від 1980 року. Таким чином експерти побачили, що після аварії на Чорнобильській АЕС та переселення сільскього населення, в Україні було покинуто 23 відсотки родючого грунту. Втім, продовжучи аналіз знімків, зроблених пізніше, вчені наштовхнулися на дещо, чого зовсім не очікували.
Вчені були самі дуже здивовані
«Нас дуже здивувало те, що через колапс Радянського Союзу було полишено навіть трохи більше земель, ніж після Чорнобиля. Карта 1992-го року не співпадає із картою 1986-го. Ми побачили, що полишеними опинилися цілі поля», - йдеться в дослідженні «Швидкі зміни у використанні землі, після соціо-економічних змін: порівняння розпаду Радянського Союзу та Чорнобильської катастрофи». Роботу опубліковано в науковому виданні «Environmental Research Letters». У дослідженні взяли участь науковці з Університету Гумбольда (Німеччина), Інституту аграрного розвитку Лейбніца (Німеччина), та Стендфордського університету (США) і Університету Вісконсін-Медісон (США)
За даними науковців, одразу після розпаду Радянскього Союзу в Україні, на відміну від Білорусі, не було жодного перехідного періоду. Планова економіка пріпинила існування фактично в один момент, а українські політики просто покинули селян на призволяще. «Після розвалу СРСР в Україні проводилася дуже слабка сільськогосподарська політика, держава не підтримувала селян, сільскі райони не отримували допомоги», - пише один з авторів дослідження Александер Пріщепов.
Родючі грунти перетворюються на ліс
Науковці звертають увагу на нестабільність ситуації, яка панувала в Україні відразу після розпаду Радянського Союзу: не було ринку землі, невистачло капіталовкладень. Це призвело до знецінення родючого ґрунту. «Вражає наскільки швидко, відсутність спрямованої політики, брак підтримки сільського господарства та відсутність інвестицій спричинили масове занедбання земель», - ідеться в дослідженні. Та й нині, констатують автори дослідження, українські політики вкрай повільно впроваджують земельні реформи.
Водночас ситуація нині складна. Адже починаючи від 1992 року дуже невелика частка зенедбаних земель була рекультивована, тож на полях починають рости дерева й кущі. Як тільки ці території вкриє ліс, буде дуже важко і дорого знову зробити цей ґрунт родючим і придатним для вирощування збіжжя й інших сільськогосподарських рослин, застерігають вчені. Водночас експерти впевнені, що головна відповідальність тут лежить саме на можновлядцях, адже саме вони розробляють і втілюють у життя аграрну політіку.
Як зауважують експерти, досі дуже мало уваги приділялося впливу таких подій, як революції та зміна систем господарювання в окремих країнах на занедбання родючих ґрунтів. Тепер стало зрозуміло, що варто зважати не лише на природні катаклізми та техногенні аварії, як Чорнобильська катастрофа, а й на зміну політичного ладу.
