Слухай онлайн
Cуспільство

Українська обороноздатність за президентства Зеленського в цифрах і фактах

Не зважаючи на поширюванні звинувачення, армія та національна оборона за президентства Зеленського не лише не послабилися, але й навіть суттєво зміцніли, а українські Збройні сили здобули найбільше в історії незалежності фінансування.

Найбільший оборонний бюджет

Політичні конкуренти, які втратили владу в позаминулому році, розгорнули масштабну критику та звинувачення Володимира Зеленського у «пацифізмі» і навіть приписували «зраду» та «роботу на Кремль». Говорили, що з приходом Зеленського «фронт впаде, армія розбіжиться» та риторично запитували «який з колишнього актора воїн?». А на противагу Зеленському виставляли сумнівного «воїна» Порошенка в парадоксальному ореолі запорізького гетьмана. Однак, не зважаючи на поширювані недоброзичливцями звинувачення, українські збройні сили, за президентства Зеленського, не лише не втратили боєздатності, але й суттєво посилилися.

Політолог Володимир Фесенко констатує, що, за правління Володимира Зеленського, не сталося ніякої прогнозованої конкурентами катастрофи, а саме президентство Зеленського, один з найавторитетніших українських експертів називає «грандіозним експериментом зі зміною еліт та намаганням прискорити розвиток української політики. Чим він завершиться – покаже час, але вже зрозуміло, що Зеленський має лідерські якості та не збирається здаватися», – наголошує політолог.

Попри невдалі намагання створити надуманий міф про «руйнування армії», саме за президентства Володимира Зеленського українські Збройні сили здобули найбільше в історії фінансування. Бюджет Міноборони у 2020 році став найбільшим за часи незалежної України. При цьому, загальний ресурс на національну безпеку й оборону, в порівнянні з минулим роком, збільшено майже на 28 мільярдів гривень.

Показово, що утримання на належному рівні і, навіть збільшення оборонного бюджету держави, відбулося, незважаючи на пандемію COVID-19. Зокрема, у поточному році на національну безпеку та оборону передбачено видатки в розмірі 245,8 млрд грн, що становить 5,45% ВВП та є одним із найвищих в Європі показників. Порівняно з 2019 роком (212,0 млрд грн) на українську оборону спрямовано на 33,8 млрд грн, або ж на 16% більше коштів. Значно більше фінансування в бюджеті оборонного відомства передбачено й для Головного управління розвідки (3,5 млрд), що в ХХІ столітті має вирішальне значення для боєздатності держави.

Лише за серпень поточного року до підрозділів Збройних сил України передано 132 зразки озброєння та військової техніки, а процес підвищення обороноздатності держави поставлений на найвищому урядовому рівні. Чомусь не «стратег» Порошенко, а саме колишній актор Зеленський усвідомив важливість державного спрямування стратегічних галузей для воюючої країни, яка до того ж, є великим світовим експортером озброєнь. Призначення на пост віце-прем’єр-міністра стратегічної промисловості досвідченого керівника Державного космічного агентства України, який формуватиме та реалізовуватиме військово-промислову політику держави, стало свідченням пріоритетності розвитку українських воєнних технологій.

Хоча, новий оборонний бюджет держави на 2021 рік навіть запланований меншим на 120 млн грн, аніж цьогоріч, однак це пов’язано, насамперед, із зменшенням необхідності волонтерської допомоги, від якої так сильно залежала українська армія за часів Порошенка. Сьогодні ж держава повністю взяла на себе забезпечення військових, яких годувати та вдягати, зусиллями небайдужих волонтерів, більше немає критичної потреби.

Ціна життя солдата

Показово, що, за президентства Зеленського, на фронті суттєво підвищилася цінність життя українського вояка, а кількість загиблих значно знизилася, у порівнянні з минулими роками.

До прикладу, в 2017 році в зоні АТО, внаслідок бойових дій, загинули 194 військовослужбовці Збройних Сил України і ще 1111 бійців були поранені. А у 2018 році втрати ЗСУ на Донбасі були майже вдвічі меншими – 110 загиблих і 776 поранених. У 2019 році в районі проведення Операції об’єднаних сил на Донбасі загинули майже 100 українських воїнів та ще 500 отримали поранення. А у 2020 році на Донбасі загинули близько 70 військових і ця тенденція йде до зниження.

Статистика загибелі цивільних теж підтверджує суттєве зниження людських смертей на війні. Якщо у 2014-му році на Донбасі загинуло більше двох тисяч осіб, в 2015-му році жертвами війни стали 954 людини, у 2016 році загинуло – 112 осіб, у 2017-му – 117 цивільних, то, з початком президентства Зеленського, у 2018-му році жертв вже було 55, а у 2019-му – 27 осіб. З огляду на цифри, Президент Зеленський цілком може досягти ситуації, коли на Донбасі не загине більше жодна людина. Можливо, саме тому, що Зеленський ніколи раніше не був політиком, не звик дивитися на людські втрати через бюрократичні показники і ціна обірваного життя кожної людини для Президента дуже важлива. І саме тому, кількість тих, хто вижив у зоні АТО/ООС за правління Зеленського, значно вища, аніж за часів Порошенка.

Відповідальність за заперечення російської агресії

Російська «п’ята колона», яка розквітла в Україні за часів Порошенка, сьогодні вже неприховано починає заперечувати російську агресію проти України. І дуже показово, що саме з ініціативи президентської партії «Слуга Народу» надійшла пропозиція введення кримінальної відповідальності за публічне заперечення факту збройної агресії Росії проти України.

Такий законопроєкт №4189 зареєстрований у Верховній Раді, за поданням народного депутата від партії «Слуга Народу» Олега Дунди, який пропонує доповнити Кримінальний кодекс України новою статтею, відповідно до якої, публічне заперечення факту воєнної агресії РФ до України, окупації РФ частини території України і ведення РФ гібридної війни проти України передбачає штраф від 51 до 170 тисяч гривень або позбавлення волі до п’яти років. А для представників влади, при повторному запереченні агресії Росії чи з використанням ЗМІ, передбачено лише покарання у вигляді ув’язнення – до п’яти років позбавлення волі. За словами нардепів від партії «Слуга Народу», спроби заперечити факти воєнної агресії РФ та окупації Росією територій України, «фактично виправдовують злочинні дії російської влади, спрямовані на порушення територіальній цілісності і суверенітету України та порушують норми чинного законодавства».

Примітно, що «патріотична» влада Порошенка навіть не наважувалася ставити таке питання на порядок денний, і лише Зеленський розпочав дієві спроби усунення шкідливого впливу ворожої «п’ятої колони» з українського інформаційного простору.

Відносини зі США

Після розмови Володимира Зеленського з Дональдом Трампом, політичні конкуренти поспішили роздмухати скандал навколо ймовірного «погіршення відносин України зі США», однак факти, та, що найважливіше – цифри, вказують на протилежне.

Сам Володимир Зеленський, коментуючи відносини з Дональдом Трампом зауважив: «Скільки б суджень, чуток та теорій не точилося щодо нашої розмови з президентом США і, попри те, що це вилилося в цілу історію імпічменту, в України залишилися добрі партнерські та дружні відносини зі США. Замість 250 мільйонів доларів військової допомоги ми отримали 400 мільйонів». І справді, саме в роки президентства Зеленського, об’єми американської фінансової та військової допомоги Україні суттєво зросли. До прикладу, за два роки (2016 та 2017-ий) США надали Україні $150 млн, а цього року загальна допомога Вашингтона українській армії запланована на рівні $ 275 мільйонів.

Виходить, що за президентства Порошенка, який вихвалявся так званою «міжнародною коаліцією на підтримку України», допомога американських партнерів була вдвічі меншою, аніж за президентства Зеленського, який «зіпсував» відносини зі США, і саме тому, Вашингтон дає Україні вдвічі більші суми грошей.

Нормандський формат

Не відбулося ніякої зради й на військово-дипломатичному фронті, на якому після приходу до влади команди Зеленського, почалися значні зрушення. Україні вдалося провести три обміни полонених, які роками залишалися у полоні, відновити переговори у Нормандському форматі та втілити в життя реальне розведення військ.

Хоча, без жодної видимої та обґрунтованої причини, кожна переговорна зустріч Володимира Зеленського в Нормандському форматі супроводжувалася протестами прихильників екс-президента Порошенка, які, сидячи в наметах, намагалися «не допустити зради». Зеленському то закидали обговорення «формули Штайнмайєра», яку погодив ще Порошенко і яку щосили відтягує Зеленський, то закидали «капітуляцію» перед Росією, яка попри надії порохоботів, все ніяк не наступає.

Зрештою, керівник Офісу президента Андрій Єрмак в коментарі BBC News остаточно розсіяв всі побоювання, наголосивши, що Зеленський встановив дві чіткі «червоні лінії»: виборів до отримання контролю над всім Донбасом і кордоном не буде, так само не буде ніяких компромісів щодо зміни Конституції, за виключенням реформи децентралізації. «Команда Президента ніколи не відмовиться від прагнення знову об'єднати Україну та поновити її територіальну цілісність. Відмова від цього – також наша червона лінія», – зазначив керівник Офісу Президента.

Попри страхітливі передбачення опозиційних конкурентів, жодної «зради» не сталося ні після ініціативи створити консультативну раду за участі представників Донецька та Луганська, яку так і не створили, ні після розведення військ в декількох селищах, де після цього стало лише значно менше жертв і жоден кілометр української території не було втрачено.

Невдалою провокацією проти Президента України стала й «справа вагнерівців», яку деякі недобросовісні штабісти, за сприяння політичних конкурентів, спробували видати за «зраду». Хоча на практиці, ця історія більше схожа на особисту помсту звільнених за невдалу роботу службовців, які вирішили в такий спосіб заплямувати державне керівництво. Адже жодні міжнародні операції спецслужб, а тим більше – на території інших держав, ніколи не проводяться без попереднього відома найвищого державного керівництва.

Зеленському не вдалося за перший рік завершити війну, яка триває вже сім років, однак він значно ближче, аніж Порошенко, наблизився до можливості встановлення миру на Донбасі. А голова Офісу Президента – Андрій Єрмак переконаний, що війну на Донбасі буде завершено до кінця каденції Зеленського.

Наразі в оборонній сфері є цілком очевидним, що Зеленський не здає жодних позицій, і не йде на поступки у переговорах з Кремлем. Зеленському вдалося знизити інтенсивність бойових дій та досягти суттєвого зменшення втрат людських життів на фронті. А найбільший за всю історію української незалежності оборонний бюджет, постачання нових британських ракетних катерів для ВМС, широкомасштабні навчання ЗСУ та зростаюча військово-фінансова допомога США засвідчують, що, попри миролюбну риторику, Володимир Зеленський всерйоз готується до гідної відсічі агресору.

Володимир Шамовець

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ