Лише 45% опитаних українців, які живуть не за місцем реєстрації, брали участь в останніх виборах до органів місцевого самоврядування та лише 52% голосували на останніх виборах до Верховної Ради. Про це повідомили в "Центр прав людини".
Про це свідчать дані загальнонаціонального опитування “Система реєстрації місця проживання в Україні: її вплив на реалізацію прав та життєвих інтересів людини”, що проводилося в межах проекту “Свобода пересування для кожного: реформа системи реєстрації місця проживання в Україні”, який реалізується партнерським консорціумом Центру прав людини ZMINA, аналітичним центром CEDOS та Українським незалежним центром політичних досліджень за підтримки Європейського Союзу.
Серед опитаних мешканців міст, які проживають не за місцем реєстрації, на останніх виборах до Верховної Ради 3% проголосували завдяки тимчасовій зміні місця голосування, а 47% – за місцем реєстрації.
13% опитаних назвали основною причиною свого неголосування саме те, що проживають не за місцем реєстрації. Водночас, за словами експертів, частка таких респондентів зростає зі збільшенням відстані від місця проживання до місця реєстрації.
Через низьку популярність офіційного механізму, який дозволяє особам, що проживають не за місцем реєстрації, голосувати на всеукраїнських виборах, як констатують аналітики, їхня виборча активність під час волевиявлення не суттєво відрізняється від активності на місцевих виборах.
З тим, що дійсна система реєстрації місця проживання негативно впливає на явку виборців, погоджується й керівник Служби розпорядника Державного реєстру виборців Олександр Стельмах.
"Безумовно це (дійсна система реєстрації місця проживання – ред.) впливає на явку. В країні досі є виборці, які взагалі не зареєстровані ніде, станом на сьогодні таких більше 980 тисяч, це громадяни, які фактично не включаються до списку виборців, а це не мало. Ситуація з тим, що виборці проживають не там, де зареєстровані, негативно впливає й на їхнє життя, адже їхати далеко просто незручно, а тому вони не прийдуть голосувати", – наголошує він у коментарі Центру прав людини "Зміна".
Думку Стельмаха про те, що система реєстрації місця проживання має прямий вплив на реалізацію політичних прав громадян України, поділяє й виконавча директорка Громадського холдингу "Група впливу" Тетяна Дурнєва.
"Не дивлячись на те, що, згідно зі статтею 70 Конституції України, право голосу на виборах і референдумах мають усі громадяни України, які досягли 18 років та які не визнані судом недієздатними, інші законодавчі акти обмежують можливість реалізації цього права через реєстрацію місця проживання. Виборча адреса є підставою для віднесення виборця до виборчої дільниці і, відповідно, включення в списки виборців. Виборча адреса виборця визначається за зареєстрованим місцем проживання, відповідно до Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", – зазначає вона.
Водночас, за даними Державного реєстру виборців, станом на 28 лютого 2019 року майже мільйон виборців (993 181) вибули з реєстру. Причиною цього стало те, що у них "не визначена виборча адреса, це унеможливлює включення до списку виборців та голосування на виборах".
"Якщо про виборців, які були в реєстрі, а потім вибули з нього, у ДРВ наявна інформація, то про кількість громадян України, які взагалі ніколи не мали зареєстрованого місця проживання, навіть у найкращому реєстрі країни дані відсутні. Внутрішньо переміщені діти, отримуючи паспорт громадянина України, в переважній більшості випадків не можуть зареєструвати своє місце проживання ані на окупованих територіях, ані за місцем фактичного проживання у зв’язку з відсутністю відповідного механізму реєстрації на цих територіях. Отже, після досягнення цими дітьми 18-річчя, інформація про них не потрапляє до Державного реєстру виборців. Під час вирішення проблем, пов’язаних з масштабним переміщенням людей, що постраждали внаслідок війни, стало очевидним, що діюча система реєстрації місця проживання не лише застаріла, але й має надмірний вплив на реалізацію прав", – підкреслила Дурнєва.
Нагадаємо, що вибори президента Україні пройдуть уже цієї неділі, 31 березня. За оцінками соціологів, 84% українців збираються брати в них участь. Офіс Уповноваженої Верховної Ради з прав людини вже почав збирати факти порушення виборчих прав українців. Кожен з тих, хто зіткнувся з порушеннями, може розповісти про це за номером телефону гарячої лінії Уповноваженого 0 800 50 17 20, за допомогою електронного звернення, розміщеного на офіційному сайті www.ombudsman.gov.ua, безпосередньо до громадської приймальні Уповноваженого (м. Київ, вул. Інститутська, 21/8) або до представників Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини у відповідному регіоні.
