Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Агенція інформації та аналітики "Гал-інфо"
Слухай онлайн
Економіка

Уряд Гройсмана знову зумовив подорожчання продуктів харчування

Політика українського уряду спричиняє зубожіння громадян. У Давосі Україна має чималу популярність. США повинні озброїтись для виконання місії міжнародного поліцейського. Північна Корея несподівано вирішила об’єднатись із Південною Кореєю. На ринку реклами новинний бізнес повинен навчитись протистояти технологічним опонентам.

В Україні черговий стрибок цін «борщового набору»

Незабаром українці не зможуть придбати навіть і овочі. Від початку поточного тижня на продуктовому ринку України відбувається стрімке зростання цін на «борщовий набір», а «лідерами» за темпами подорожчання стали морква і буряк. На гуртових ринках моркву пропонують по 5,5-6,0 грн/кг, а деякі оптовики встановили ціни на рівні 6,5-7,0 грн/кг. Майже у півтора рази подорожчав і буряк – до 5,0-7,0 грн/кг. Схожа ситуація склалась і стосовно капусти: ціна на неї зросла майже на 50% і сьогодні вже досягнула відмітки 3,5-5 грн/кг. Найповільніше серед усіх овочів «борщового набору» дорожчають картопля і цибуля. Гуртова вартість картоплі зросла на 10% і досягла 3,5-4,5 грн/кг, а ціни на цибулю коливаються у межах 3,2-4,2 грн/кг.

Представники гуртових компаній вважають, що ціни на харчову продукцію зростають під впливом різних факторів. Наприклад, подорожчання капусти експерти пов’язують із стриманими продажами на рівні виробників, хоча у сховищах запаси поки що достатні, щоби задовольнити внутрішній попит. Однак фермери зреагували на тренд цінового зростання, який штучно виник на ринку, отож не поспішають реалізовувати запаси, сподіваючись, що в наступні кілька місяців ціни будуть тільки зростати, – повідомив ресурс «Інфо-Шувар».

Проте інші аналітики продуктового ринку вважають, що зростання цін на найголовніше для більшості населення України – на «борщовий набір», має цілком іншу причину – непрофесіоналізм уряду Гройсмана, підлеглі якого нездатні впоратись із вільним ринковим механізмом, який самі ж і створили. На відміну від західних країн, де якість виробництво продуктів харчування і ціну реалізації чиновники жорстко контролюють, уряд Гройсмана відпустив ці економічні сфери на самоплив.

Досягнення України в Швейцарії

▪ «Український дім» у Давосі розташували через дорогу навпроти «Руского дому». В «Українському домі» щоденний аншлаг, а в «Рускому домі» – стабільний «порожняк». Учасники форуму стороняться руских клікуш, які закликають зайти в їхнє приміщення.

▪ Руский віце-прем'єр Дворковіч поскаржився, що американці в Давосі уникають спілкування з московською делегацією і не хочуть жодних переговорів.

▪ Руска делегація у Давосі залякувала Європу війною, якщо тільки 29 січня США оприлюднять «Кремлівську доповідь» – списки оточення Путіна із метою подальшої конфіскації закордонного майна, а також не відмінять санкції.

▪ Даля Грібаускайте, президентка Литви, заявила в Давосі, що для України цілком реально долучитись до ЄС, лише потрібно докласти зусиль.

▪ Єнс Столтенберг, Генеральний секретар НАТО, повідомив, що Україна повинна продовжувати військові реформи і виконати необхідні умови, і тоді матиме всі шанси стати учасницею Альянсу.

▪ Президент Порошенко розповів під час виступу в «Українському домі», що очікує наступний транш МВФ у квітні, оскільки Україна вже виконала 80% своїх зобов'язань. Київ також працює разом із міжнародними партнерами над законопроектом про Антикорупційний суд. А ще президент пообіцяв, що Україна незабаром увійде до топ-50 рейтингу «Doing Business».

▪ У президента Порошенка запланована зустріч із президентом Трампом, під час якої відбудеться обговорення постачання в Україну американського озброєння.

Ядерна концепція адміністрації Трампа навіть дуже доречна

Програма розвитку ядерних сил у пропозиції адміністрації Дональда Трампа ще не стала доступна громадськості в повному обсязі, як уже здійняла хвилю обурення. Після витоку часткового тексту документа системні критики президента США жахнулись, що в проекті міститься пропозиція створення нової ядерної зброї. Дехто навіть припустив, що ініціатива розширення ядерних можливостей Америки тільки підсилить «безрозсудну особистість президента Трампа, через яку американці можуть загинути в ядерній війні».

Інші експерти кажуть, що така критика необґрунтована. Американська ядерна зброя понад 70 років оберігала міжнародний мир і стабільність. Сьогодні, коли світ вступає у другу ядерну епоху, США потрібно зміцнити свої мілітарні позиції належним чином, щоби захистити себе і своїх партнерів.

«Уявімо собі сценарій. Так само як на Україну, Москва нападає і на Естонію. США, відповідно, приходять на поміч своєму союзнику по НАТО. Але як тільки американські війська виступлять, Москва вдарить ядерною зброєю по групі американських авіаносців у Балтійському морі й знищить тисячі американських військових. Якби ви були президентом, як би ви реагували на такий сценарій?» – питає опонентів президента США експерт Метью Кроніг на шпальтах «The Wall Street Journal».

Пхеньян вирішив об’єднатись із Сеулом

Північна Корея вперше за довгі роки зробила офіційну заяву, адресовану «всім корейцям у країні і за кордоном». Пхеньян заявив про історичну місію корейського народу здійснити «прорив» до об'єднання без допомоги інших країн. Владі обох Корей необхідно сприяти контактам, подорожам, співпраці між Північною і Південною Кореєю. Також Пхеньян обіцяє ліквідувати всі перешкоди на шляху до возз'єднання Корейського півострова.

Військова напруга на Корейському півострові, на думку керівництва КНДР, стала головною перешкодою для поліпшення корейських відносин та об'єднання, а спільні військові навчання із «зовнішніми силами» виявились шкідливими для розвитку відносин між Північною і Південною Кореєю. Таку заяву зробили у Пхеньяні за результатами спільного засідання уряду і керівництва трьох політичних партій, офіційно діючих у КНДР, – повідомило агентство «Reuters».

Новинний бізнес повинен навчитись відстоювати свої інтереси

Ще вчора здавалось, що журналістика зіткнулась із екзистенціальними загрозами з боку технологічних платформ, які створили людям умови для самостійних публікацій того контенту, який їм подобається. Технологічні платформи взяли на себе функцію розповсюджувачів новин і захопили ринок реклами за допомогою обіцянок рекламодавцям забезпечити високу ефективність вибору цільової аудиторії. Однак з'ясувалось, що професійна журналістика здатна успішно протистояти технократам. Сьогодні «ворог» відступає, отож новинний бізнес повинен знайти більше сміливості й узятись за відвойовування втрачених позицій.

Минулого тижня «The Huffington Post» – американське інтернет-видання, агрегатор і блог-майданчик для відомих колумнистів – закрило свою неоплачувану платформу для блогерів, а керівництво «Facebook» вирішило попросити своїх користувачів оцінити новинні джерела за ступенем їх надійності та достовірності. Заява керівництва «Facebook» стала визнанням, що ця компанія не може цілком замінити контент професіоналів контентом юзерів.

Тепер, коли технологічні платформи визнали, що у них нема гідної альтернативи професійній журналістиці, настав час почати за неї платити. Про це заявив Руперт Мердок, очільник компаній «News Corp», принагідно звинувативши «Facebook» і «Google» у популяризації «брехливих новинних джерел». Мердок зазначив, що у разі, якщо технологічні платформи хочуть отримувати якісний контент від професійної журналістики, вони повинні платити ЗМІ так само, як компанії кабельного телебачення платять телеканалам.

Адже ЗМІ підвищили цінність і репутацію «Facebook» за допомогою публікації свого контенту, однак не отримали адекватну винагороду за свої матеріали. Ліцензійні збори за контент ЗМІ не надто вплинуть на фінансове становище «Facebook», зате благотворно позначаться на бюджеті видавців і журналістів. У музичній індустрії вже цього домоглись: «Facebook» платить ліцензійні збори за музику, яка використовується в аматорському відео. Якщо заслуговуючі довіри ЗМІ наполегливо вимагатимуть оплати, то «Facebook» почне платити і їм.

Але на цьому ЗМІ не повинні зупинятись. Помилково вважати, що соціальні мережі та пошуковики – це головні канали розповсюдження, які до того ж позбавили ЗМІ значної частини доходу від реклами. Доцільно звернути увагу на інші проекти, щоби допомогти ЗМІ отримувати оплату як безпосередньо, так і в процесі розподілу доходів від рекламодавців. Крім того, для новинної індустрії настав час домовитись про створення більш ефективних механізмів обмеження безкоштовного доступу пошуковиків до сайтів. Це як мінімум допоможе виданням домовитись із інтернет-платформами у питанні ліцензійних зборів. Якісний контент не може бути безкоштовним, отож настав час переходити до оплати за нього, – наголосило видання «Вloomberg».

Ярослав Левків

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ