«Присвячується жертвам Голодомору…». Під таким гаслом 23 листопада в музеї-садибі родини Антоничів, що у Бортятині Мостиського району (філія Львівського музею історії релігії), пошановуватимуть пам’ять мільйонів померлих людей, повідомили у музеї.
В основу назви виставки про трагедію світового масштабу, яка 80 років тому завдала непоправних втрат Україні, лягли поетичні рядки Миколи Петренка «Це сни про долю і біду, І про сумні голодні ранки». Виставка представляє серію плакатів «Голодомор 1932-33 років» із колекції Моргана Вільямса, яку передав ЛМІР професор Європейського колегіуму імені Івана Павла II в м. Гнєзно (Польща) Володимир Василенко.
В рамках заходу відбудеться й літературна композиція «Сни про окраєць хліба» за книгою Миколи Петренка. Автор першокласником пережив страшний Голодомор,а свої спогади й переживання передав у прозових і поетичних творах, що увійшли до книги «Сни про окраєць хліба». Учні Бортятинськоїшколи читатимуть вірші та оповідання письменника про трагічні дні 1932-33 рр. Сама зустріч з одним із патріархів львівського письменницького цеху Миколою Петренком має бути цікавою, адже «в його душі є те, що не згинається ні перед ким і ні перед чим. А поки не згинається душа, то не прогинається й тіло. Навіть під нелегким тягарем пережитого й переболілого…». Так писав про Миколу Петренка письменник Юрій Коваль.
Цього ж дня, у п’ятницю, 23 листопада відбудеться вечір пам’яті жертв в Україні «Голодомор. Рука катів. 1932-1933» у Червоноградській філії Львівського музею історії релігії. Це спільний проект філії музею та Центру розвитку та захисту прав жителів територіальних громад «Світанок» (місто Сокаль).
Учасники заходу зможуть ознайомитись з виставкою «Забуттю не підлягає – хроніка комуністичної інквізиції», яка відтворює історичні події тоталітарного режиму в Україні починаючи від 1917 до 1990 років, ілюструє її трагічні сторінки, а також переглянути документальні кадри часів Голодомору, почути спогади людей про ці жахливі події.
Довідка:
Морган Вільямс – президент Американо-Української Ділової Ради.Родом із Канзасу – великого сільськогосподарського штату США.
Українського коріння немає. Нашою країною зацікавився після розпаду Радянського Союзу. Вперше побував тут восени 1992 року. Відтоді його відвідини є частими. Крім питань економічного розвитку України цікавиться українською історією, мистецтвом. Його вразило, що в родючій країні був голод: «трагедія, коли гинуть 10 мільйонів людей, має турбувати цілий світ. А нею мало хто цікавиться». ІМорган Вільям розпочав пошуки фотографій часів Голодомору, роботи митців. Він подорожує Україною: шукає у великих містах і занедбаних селах. Перший експонат придбав у 1997 році. Це були дві листівки 1948 року, нелегально видані у Німеччині. Потім були плакати, фотографії, картини, гравюри. Він скуповує все, що висвітлює тему Голодомору 1932-33рр.; є засновником і довіреним власником колекції «Голодомор: очима українських художників», а його мистецький скарб пам’яті про трагедії українського народу нараховує сотні експонатів.
