15 липня 2006 року у Львові завершила свою роботу триденна конференція, завданням якої було укласти нарис документа, який би поставив певні норми і вимоги для всіх семінарій УГКЦ в Україні і за кордоном щодо виховання священиків. Про це повідомив о. Ігор Яців, прес-секретар Глави УГКЦ.
Досі УГКЦ мала тільки нормативний акт, який уніфіковував навчальну програму усіх семінарій в Україні. А в цьому випадку мова йде про ширший документ, який би регулював процес не тільки академічного, але також людського, духовного та душпастирського виховання. У роботі конференції взяли участь ректори семінарій УГКЦ з України, США, Канади та Польщі. Учасником третього робочого дня був також Блаженніший Любомир, Верховний Архієпископ Києво-Галицький.
Як зазначив о. д-р Святослав Шевчук, координатор роботи по укладенню документа, основною темою минулорічного Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви було питання формування, виховання та життя священиків. Зважаючи на велику актуальність, дискусіям щодо цієї теми владики присвятили значну частину синодальних засідань. У підсумку було вирішено, що для уніфікації важливого процесу вишколу священиків потрібно випрацювати певні норми та вимоги, які б увійшли в окремий документ. Написання такого документа було доручено спеціальній синодальній комісії (голова – Владика Лаврентій (Гуцуляк)). Владика Лаврентій відтак звернувся до всіх ректорів семінарій УГКЦ з проханням, щоб до Синоду Єпископів 2006 року вони підготували нарис документа, а після його потвердження – і текстове наповнення. При цьому о. Святослав наголосив, що такий підхід є корисним, адже добре щоб документ не сходив з гори, але був випрацюваний у середовищі тих, хто буде його застосовувати.
Блаженніший Любомир, звертаючись до учасників конференції, назвав три аспекти, які, на його думку, мають бути опрацьовані у документі. Передусім Предстоятель УГКЦ звернув увагу на те, що наше суспільство, на відміну від наприклад французького, є клерикальним і тому священик відіграє важливу роль у його житті. Цей факт має спонукати до виховання добрих священиків, адже від того залежить і стан громади.
Інший аспект – це потреба «домашніх» місій, тобто душпастирської праці із членами УГКЦ, які проживають на cході України, в країнах СНД, які виїхали на роботу у країни Європи, тощо. При цьому Блаженніший Любомир наголосив, що священик має старатися про збереження віри та культури своїх вірних, а також, охороняючи від асиміляції, дбати про їх інтеграцію. Такий священик має бути духовно багатим, адже часто є одним на великих просторах.
Також Глава УГКЦ говорив про місії у властивому змісті слова, тобто про проповідування Євангелії для тих, хто ще не чув про Христа. На переконання Блаженнішого Любомира, Церква, яка дозріває до певного рівня має вийти поза свої межі. «Семінарії мають виховувати священиків-місіонарів, будити у семінаристів бажання йти на проповідь благої новини до країн Африки, до племен Південної Америки», - зокрема зазначив Глава УГКЦ.
