На Празник Вознесіння в Уневі освятили новозбудований храм — про це «Гал-info» повідомив прес-секретар Стрийської єпархії УГКЦ о. Павло Худ. Чин освячення нового храму 17 травня 2007 року провів Владика Юліян (Ґбур). Після цього Єпарх Стрийський відслужив Архієрейську Літургію у другому за всю історію с. Унів парафіяльному храмі. Цього року виповнюється 335 років від часу будівництва першого парафіяльного храму в Уневі.
Як зауважив о. Йосафат Войтек, душпастир місцевої парафії, про будівництво нового храму в Уневі вперше заговорили у 1996 році. Передбачалося, що це мала бути невелика каплиця, будівництво якої розпочалося 1999 року. Проектна пропозиція була розроблена архітектором Тарасом Стахівим, який походив з цього села.
Побудувати церкву запропонував Владика Юліян, Єпарх Стрийський, шляхом внесення змін до проекту розширення каплиці. Часто, перебуваючи в Уневі, Владика бачив, як люди літнього віку долали значний відрізок дороги через село, щоб потрапити до Унівської лаври. Будівництво храму розпочалось недалеко від місця, де ще у XVIII столітті стояв перший дерев’яний храм.
Історія Унівської парафіяльної церкви бере свій початок 1722 року. Для потреб новоствореної парафії з території монастиря було передано дерев’яний храм Вознесіння Господнього. Сам храм був збудований в 1672 році за часів митрополита Атанасія Шептицького. Митрополит також забезпечив парафію всім необхідним майном для її належного функціонування.
2 вересня 1787 року новий австрійський уряд оголосив список монастирів, які підлягають закриттю. До цього списку потрапила також Унівська лавра, яка була закрита в 1790 році. У тому ж році було розібрано стару дерев’яну парафіяльну церкву Вознесіння Господнього. Відтак, на території монастиря було засновано парафію і монастирська церква стала парафіяльною.
Стараннями Галицького митрополита Михайла Левицького (1774 – 1858 рр.) у 1817 році монастирські маєтки було повернуто церкві. При монастирі також діяла Унівська парафія. За часів митрополита Андрея Шептицького в Унівській лаврі відродилося монастирське життя, яке поглиблювало свої традиції до ІІ Світової війни. У 1946 році було закрито монастирську церкву аж до виходу церкви з підпілля 1989 року.
Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ