Слухай онлайн
Культура

Відбулось вручення премії імені Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики

20 грудня перший заступник Голови Держкомтелерадіо Богдан Червак вручив диплом лауреата премії імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики Андрію Топачевському за книгу «Одним життям. Публіцистика доби Незалежності», що вийшла у видавництві «Веселка» у 2018 році.

У церемонії вручення премії взяли участь син В’ячеслава Чорновола Тарас і сестра Валентина Максимівна Чорновіл, лауреати премії минулих років Леонід Мужук, Сергій Шевченко, Євген Букет, колектив видавництва «Веселка», представники громадськості.

Захід відбувся в Музеї шістдесятництва, у складі якого перебуває Кабінет-музей В’ячеслава Чорновола. Саме у приміщенні, де зараз знаходиться музей, раніше розташовувався Народний рух України. «Це дуже символічно, що вручення премії відбувається саме в цьому музеї, адже уявити собі національно-визвольний рух шістдесятників і дисидентів без постаті Чорновола просто неможливо», - зазначив Богдан Червак. Також він зауважив, що члени комітету з присудження премії були цього року одностайні у своєму рішенні.

У книзі Андрія Топачевського представлено публіцистичні твори останніх тридцяти років, роздуми про Тараса Шевченка, Михайла Грушевського, Олександра Довженка та інших видатних діячів науки, культури, мистецтва України ХІХ-ХХІ століть. На думку членів Комітету з присудження премії, це та публіцистика, яка з роками не втрачає своєї актуальності, сприяє відродженню історичної пам’яті й утвердженню національної свідомості українців.

«Щороку ми пересвідчуємося у високому професійному рівні представлених творів, які висвітлюють питання, що хвилюють українське суспільство, - наголосив Богдан Червак. – Але найголовніше – ці роботи відповідають високим критеріям премії імені справжнього українця, патріота і блискучого публіциста В’ячеслава Чорновола».

«Сьогодні дуже важливо зберегти премію і її дух, який спирається на українську історичну тяглість», - наголосив у свою чергу Тарас Чорновіл.

Андрій Топачевський подарував примірники своєї книги членам родини В’ячеслава Чорновола та Музею шістдесятництва. Він зауважив, що один із розділів книги присвячено українським дисидентам, активним учасникам соціально-політичного руху 60-их років минулого століття. Також у фонди Музею шістдесятництва передали свої книги лауреати премії імені В. Чорновола попередніх років Сергій Шевченко та Євген Букет.

Цього року комітет з присудження премії імені В’ячеслава Чорновола вирішив відзначити грамотою Держкомтелерадіо за активну громадянську позицію, збереження історичної пам’яті народу, внесок у справу розбудови української держави колектив авторів публіцистичного фільму «Вірю. Чекаю. Молюся» студії «12-й кадр» (м. Дніпро) у складі Катерини Стрельченко, Георгія Давиденка, Дмитра Панкова. Цей фільм – свідчення учасників бойових дій на Донбасі, колишніх військових полонених, їхніх рідних, сімей загиблих та зниклих безвісти. Про величезну роль такої документалістики у боротьбі з російською пропагандою говорили учасники зібрання.

Вітаючи переможців, В. М. Чорновіл зазначила, що чекає наукового дослідження публіцистична і літературознавча спадщина В’ячеслава Чорновола. Валентина Максимівна розповіла присутнім про роботу брата в багатотиражці на будові в Маріуполі та київській газеті «Молода гвардія», про особливості журналістики в умовах відсутності свободи слова.

Учасники заходу, який відбувся напередодні 82-ї річниці від дня народження В.М. Чорновола, поклали квіти до меморіальної дошки, відкритої на честь Героя України, відомого політика та публіциста на будинку по вулиці Гончара, 33.

Нагадаємо, що премія імені В’ячеслава Чорновола за кращу публіцистичну роботу в галузі журналістики присуджується з 2004 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України. Її грошовий еквівалент – 20 тисяч гривень.

Протягом 2004-2015 років лауреатами премії стали такі автори та колективи: 2004 рік - Василь Кривий за публікацію «Пуста хата» в газеті «Буковина», м. Чернівці; 2005 рік – Серафима Розумович за публікацію «Сутінки в імперії бідності» в газеті «Літературна Україна»; 2006 рік – Костянтин Перцовський  за публікацію «Я – українець!» в газеті  «Голос України»; 2007 рік – Іван Корсак за публікацію «Гетьманич Орлик» в газеті  «Сім’я і дім», м. Луцьк; 2008 рік – Леонід Мужук за фільм-дилогію «33» (Київська регіональна  державна телерадіокомпанія); 2009 рік - авторський колектив Закарпатської ОДТРК за фільм «Гіркота солодкої землі»; 2010 рік – Сергій Дзюба за книгу «Замінований рай», м. Чернігів; 2011 рік – Мирослав Мамчак за книгу «Тарас Шевченко і флот» (м. Севастополь); 2012 рік - авторський колектив Полтавської ОДТРК за фільм «Соловецькі в’язні з України. Микола Зеров»; 2013 рік - Сніжана Потапчук за документальний фільм «Корюківка. Злочин проти людяності», 2014 рік – Сергій Шевченко за нарис «Соловецький вівтар української незалежності», 2015 рік - Аркадій Музичук за публіцистичну збірку «Рік Бика»; 2016 рік - Володимир Земляний за публіцистичну збірку «Русский разухай, или украинские грабли»; 2017 рік - Зіновій Суходуб за книгу «Ліна Костенко: «Любов’ю-пам’яттю причастя» (Діалоги з Поетесою); 2018 рік - Євген Букет за статтю «Ханська Україна», надруковану в газеті «Кримська світлиця».

Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter.
НА ГОЛОВНУ

");